Навіщо вступати до аспірантури в Україні?

Сьогодні молоді люди після закінчення магістратури або, попрацювавши в практичній сфері, замислюються про те, щоб продовжити свій професійний розвиток в науковій сфері. Навчання в аспірантурі в Україні вимагає багато сил і ресурсів. Але якщо ви готові долати всі труднощі і чітко бачите кінцеву мету навчання – захист дисертації – тоді аспірантура чекає вас.

Тому у багатьох закрадається думка, а чи не піти вчитися в аспірантуру? Давайте розберемося, навіщо потрібна аспірантура, і які преференції можна отримати по її закінченню.

Навіщо взагалі вступають до аспірантури?

Насправді, у людей, які поступають на навчання в аспірантуру, дуже різні мотиви, і часто ці мотиви далекі від бажання реалізувати себе в науковій сфері. Навіщо люди йдуть в аспірантуру?

• Деякі студенти вирішують поступити в аспірантуру, бо ще не вирішили, де вони хочуть себе реалізувати і тому залишають собі ще 3-4 роки на «подумати», чого ж вони хочуть від життя.

• Є невеликий відсоток кандидаток, які вступають до аспірантури, щоб на перших курсах благополучно піти в академвідпустку у зв’язку з декретом. Більшість з таких «аспірантів» вже не повертаються до написання дисертації та продовжують успішно реалізувати себе в сімейному житті.

• Ще частина людей йдуть в аспірантуру, одягнувши «рожеві окуляри» і сподіваючись на негайне визнання, яскраві конференції і бурхливе наукове життя. Стикаючись з іншою стороною аспірантури – рутиною проведення досліджень, обробка даних, виконання кафедральних обов’язків – вони розчаровуються і йдуть в інші сфери.
• Є аспіранти, які вибирають собі цікаві теми дослідження ще будучи студентами і успішно продовжують їх на терені аспірантури.
• Певний відсоток людей, які вступають до аспірантури, це ті люди, які досягли успіхів в практичних сферах діяльності і готові далі розвивати себе в науці, гармонійно поєднуючи і практику, і наукову діяльність. Такі аспіранти найчастіше доводять дисертацію до кінця і відмінно розуміють, для чого їм потрібна аспірантура.

Що чекає аспірантів в Україні під час навчання?

На жаль, аспірантура в Україні багато в чому відрізняється від аспірантури за кордоном. Тому при вступі потрібно враховувати цілий ряд вимог і організаційних моментів.

Ступінь доктора філософії в аспірантурі можна отримати двома способами:

• на денній формі навчання (яка передбачає можливість вступити на бюджетне місце і отримувати стипендію);
• на заочній формі (яка в більшості випадків передбачає тільки контрактне навчання).

Навчання в аспірантурі на контракті коштує не дешево. Наприклад, у Київському університеті імені Тараса Шевченка, незалежно від факультету чи інституту, вартість навчання на денній формі становить 66100 гривень на рік, а на заочній – 49600 гривень в рік.

Якщо ж вам пощастило вступити на бюджет, то вам буде виплачуватися стипендія. В 2019-2020 роки аспіранти за свою наукову діяльність отримували платню у розмірі 4650 гривень.

Що потрібно, щоб поступити в аспірантуру?

Щоб поступити в аспірантуру потрібно:

• мати диплом про вищу освіту не нижче спеціаліста або магістра;
• заздалегідь ознайомитись з термінами прийому документів та вступних іспитів;
• вчасно написати всі потрібні заяви і зібрати весь пакет документів;
• наявність сертифікатів, які визначають достатній рівень володіння англійською (на рівні В2-С2);
• наявність опублікованих виступів на конференціях та наукових статей, які демонструють наукову активність;
• успішно скласти вступні іспити з іноземної мови (за відсутності відповідного сертифіката про рівень володіння мовою) та спеціальності.

Коли ж абітурієнт все-таки долає всі етапи вступної кампанії і стає частиною наукового співтовариства, його чекає 4 роки аспірантури, незалежно від форми навчання (денної або заочної).

І чим же займається аспірант ці 4 роки?

1. Навчається обов’язковим загальним і спеціальним дисциплінам (англійська, філософія науки і так далі).

Тобто в аспірантурі все одно доведеться знову відчути себе студентом, відвідувати пари, і виконувати навчальні завдання.

2. Проходить асистентську педагогічну практику (якщо аспірантура проходить у навчальному закладі).

Аспіранти обов’язково вичитують деяку кількість академічних годин (зазвичай близько 50) для оволодіння навичками викладацької діяльності. Але це лише формальна сторона навчання. Насправді, якщо аспірант навчається на денній формі, та ще й на бюджеті, він може бути безкоштовною робочою силою і вести пари за своїм науковим керівником або іншим професорським складом кафедри.

3. Пише статті і приймає участь у конференціях.

Кожні півроку аспіранти звітують про виконану роботу, кількість наукових праць та етапи дослідження. Якщо недбайливий аспірант вирішив ненадовго закинути написання наукової праці, це може загрожувати йому відрахуванням.

4. Нарешті, останній рік навчання в аспірантурі розрахований на те, щоб привести дисертацію в порядок і почати процес її захисту, який займає чимало часу.

Які перспективи дає навчання в аспірантурі?

Тепер давайте розберемося, які плюси дає навчання в аспірантурі:

1. Можливість отримати диплом і вчений ступінь доктора філософії (за старими стандартами це ступінь кандидата наук).

Навчання в аспірантурі саме по собі не забезпечує присудження наукового ступеня. Під час навчання у вас є можливість написати цікаву, корисну і якісну наукову роботу, але її ще треба захистити. І тільки після всіх етапів і успішної процедури захисту можна повчити довгоочікуваний диплом. Але захист дисертації – це вже зовсім інша історія.

2. Можливість поєднувати практичну та наукову діяльність.

Ідеальна ситуація, коли у аспіранта є практична сфера діяльності, яка виступає базою наукового дослідження. Таким чином, в аспірантурі забезпечується практична частина дисертації, а результати наукового дослідження можна включати в практичну роботу.

3. Можливість брати участь у міжнародних конференціях і програмах міжнародних стажувань.

На сьогодні є дуже багато можливостей поїхати за кордон на конференцію з тематики, яка вас цікавить. Зазвичай на таких конференціях вчені з різних країн обмінюються передовим досвідом (на який можна посилатися у своїй дисертації), розповідають про проблемні сфери наукової діяльності. Під час таких зустрічей наукового співтовариства є можливість поділитися результатами власного дослідження і навіть отримати зворотній зв’язок про актуальність і значимість дисертаційної роботи.

Зараз пропонується багато грантових програм, таких як Жан Моне, Еразмус +, які надають можливість молодим науковцям з різних країн світу брати участь у міжнародних проектах і їздити на стажування за кордон. Це дуже цікавий і корисний досвід.

Однак для участі в таких стажуваннях є ряд важливих вимог:

• знання англійської мови на рівні не нижче upperintermediate,
• актуальність теми та її важливість для суспільства;
• заповнення великої кількості документації;
• наявність у кафедри або Вузу міжнародних договорів із закордонними навчальними закладами.

4. Можливість поєднувати наукову і викладацьку діяльність.

Якщо ви хочете стати викладачем у Вузі, особливо в одному з відомих і затребуваних, тоді вам дорога в аспірантуру. Тому в аспірантуру краще йти, якщо ви:

• розумієте, що саме на дослідницьку діяльність ви готові витратити кілька років свого життя;
• вибрали тему дослідження, яку вважаєте цікавою і перспективною, а, також, можете використовувати результати дослідження в своїй практичній діяльності;
• любите писати (а писати доведеться дійсно багато) і навіть отримуєте задоволення від написання статей або монографій;
• чітко знаєте правила гри, які очікують вас в аспірантурі;
• знаходите спільну мову з науковим керівником і готові пройти всі етапи на шляху до захисту дисертації;
• розглядаєте перспективи власної професійної реалізації у викладацькій діяльності;
• схильні оптимістично дивитися в майбутнє і власноруч підвищувати рівень наукової діяльності в Україні.

Таким чином, аспірантура в Україні далека від райдужних уявлень про наукову діяльність. Але якщо ви чітко розумієте, навіщо туди йдете, і готові долати всі труднощі, щоб в результаті захистити дисертацію, тоді наука – це точно для вас.