Scopus та Web of Science – особливості та відмінності

Наявність міжнародних публікацій на відомих платформах та у популярних журналах сьогодні є можливістю підвищити свій статус серед колег з наукового цеху. Для цього використовують дві платформи – Scopus та Web of Science, які мають свої плюси та мінуси, про які ми поговоримо у цьому тексті.

Наукометричні міжнародні бази даних – особливості

Ці дві платформи сьогодні є найбільш затребуваними та популярними у спільноті вчених, що хочуть опублікувати та проаналізувати свої матеріали. За своєю суттю це величезні бази даних, що допомагають і забезпечують доступ до широкого поля наукових матеріалів з різних категорій – від мистецтва до точних наук і не тільки. Давайте детальніше розберемо особливості кожної бази.

Scopus

На сьогоднішній день вважається однією з найбільш затребуваних бібліографічних платформ, що надає огляд та доступ до результатів світових досліджень на території Європи, Азії та Америки. На сервісі Скопус можна побачити матеріали про науку, медицину, техніку і не тільки.

До особливостей Scopus відносять:

• широкий вибір категорій та тем – від гуманітарних до точних наук;
• наявність наукової літератури, збірок конференцій, монографій та не тільки;
• можливість ознайомлення з науковою літературою з будь-якого куточка планети;
• тільки найсвіжіша інформація з наукового світу.

Видання працює на базі сучасних інтелектуальних технологій, які забезпечують аналіз, відстеження та візуалізацію досліджень, що опубліковані на його сторінках. Також є можливість побачити, наскільки актуальною виявилася опублікована стаття, та скільки цитувань на неї роблять інші учасники. Зареєстровані автори отримують персональний ID номер для спрощення їхньої ідентифікації.

Сьогодні на сервісі Скопус налічується понад двадцять тисяч наукових видань, а також понад двадцять сім мільйонів публікацій та статей.

Web of Science

Ця платформа вважається найстарішою, оскільки почала своє функціонування у 1980 році. Онлайн-сервіс для публікації має досить зручний інтерфейс, який дозволяє користуватися ним швидко та точно. Платформа має фільтр для пошуку за автором, частотою цитування та згадуваними науковими та навчальними закладами.

Web of Science має свої особливості:

• понад 250 тисяч напрямків для публікацій;
• наявність зручного фільтра для пошуку інформації чи певного тексту;
• наявність літератури на педагогічні та наукові тематики;
• великий каталог матеріалів – технічні, природничі та гуманітарні науки.

На просторах WoS можна виявити понад тридцять три тисячі наукових журналів і монографій популярними мовами світу, в тому числі і російською. Кожен автор отримує персональний обліковий запис, в якому інформація про його публікації та статистика активності оновлюється протягом кожного тижня.

Сьогодні сервіс WoS об’єднує понад п’ятдесят мільйонів статей та наукових публікацій.

Різниця між Web of Science та Scopus

Необхідно також розглянути принципову різницю між Scopus і Web of Science. Відразу зазначимо, що практично всі матеріали (понад 90%) можуть бути представлені як на одній, так і на іншій платформі.

Головна перевага бази даних Скопус полягає в наявності широкого числа джерел із найсучасніших видань. У цей же час WoS має набагато глибший рівень цитування матеріалів і публікацій. При цьому багато вчених відзначають, що Веб оф Сайнс має глибшу базу, оскільки вона почала формуватися раніше, ніж Скопус. Тому публікації, створені на її просторах, мають більш точний прорахунок індексу Хірша та інших наукових метрик.

Scopus також відрізняється більш лояльною редакційною політикою, а ще демократичним ставленням до цитованих джерел, що дозволило йому в короткий термін набрати аудиторію та наукові матеріали, ніж Web of Science за такий самий проміжок часу. Однак багато хто зазначає, що це можна швидше зарахувати до мінус бази даних, оскільки матеріали, опубліковані там, ранжуються вище, ніж якби вони були опубліковані на сторінках Веб оф Сайнс.

Де краще публікуватись українським ученим?

Обидві платформи хороші самі по собі та є ідеальним місцем для публікації наукових праць, досліджень та монографій. Також вони дозволять моніторити їхні результати, знаходити опонентів та більш докладні, якісні джерела для наступних робіт. І той, і інший сервіс є доповненнями один одного, не позбавленими як плюсів, так і недоліків, що необхідно враховувати під час підбору платформи для першої публікації. Однак, можна підібрати і ту, і іншу, якщо хочете розширити свої наукові можливості.

При цьому українські вчені можуть зіткнутися з такими труднощами у роботі Scopus та Web of Science:

1. Індекс цитованості може знижуватись через використання української або російської мов.
2. У разі порушення правил оформлення бібліографії статті можуть не входити до загальної бази робіт.
3. Бази не враховують область, в якій створено роботу, а тому технічне дослідження може бути у розділах про мистецтво чи гуманітарні науки.

При підборі майданчика для публікації наукових праць, врахуйте також і цілі, які ви переслідуєте, а також особливості, специфіку та тему своїх досліджень.

Підсумовуючи, слід зазначити, кожна з платформ для публікації наукових матеріалів хороша по-своєму. Scopus можна використовувати для статей з гуманітарних напрямів, а WoS – точних наук та інших досліджень. А якщо ви хочете приєднатися до наукового світу зі своєю першою статтею, вам слід замовити публікацію Scopus від сервісу «Аспірантура», який оформить матеріал і займеться відстеженням вашої публікації та її індексацією!

• Дослідження на яку тематику можна опублікувати на Scopus та Web of Science?

Скопус більше орієнтований на гуманітарні науки та дослідження, а Веб оф Сайнс – на точні, природничі науки та техніку.

• Що краще: Scopus та Web of Science?

Обидві платформи мають свої плюси і мінуси, і вирішувати, де публікуватися, варто виходячи з тематики своєї роботи.