Міжнародне співробітництво в аспірантурі: стажування, обміни та спільні дослідження

84
Время чтения: 5 минуты

Зміст

Навчання в аспірантурі може бути досить цікавим. Мовиться тут зовсім не про те, що проведення різноманітних дослідів, спілкування з людьми (анкетування) тощо в принципі може приносити задоволення, тут мається на увазі те, що аспіранти часто мають змогу відвідати інші країни в рамках академічної мобільності. Міжнародне співробітництво в аспірантурі з кожним роком набуває дедалі більшого значення для людей з України, адже відтоді, як наша країна чітко окреслила свій вектор на ЄС, перед ними відкрилися широкі можливості.

Аспіранти та докторанти країн США та Європи вже давно оцінили перспективність цього напряму та його важливість для міжнародних дослідницьких проєктів, розвитку окремих персоналій і науки загалом. У цій статті розглянемо основні моменти, які стосуються стажувань в університетах і різних наукових центрах, складнощі реалізації проєктів академічного обміну і не тільки.

 

Стажування в іноземних університетах і наукових центрах

 

Для початку зазначимо, що, навчаючись у тому чи іншому виші, Ви можете взяти участь у міжнародному стажуванні, організацією якого зовсім не обов’язково займатиметься ваш відділ міжнародного співробітництва. Коли ми говоримо про академічну мобільність, здійснювану на базі існуючих між вищими навчальними закладами договорів, – це одне (про це трохи згодом), коли ж ми говоримо про професійні стажування, то ви їх можете знайти самостійно та виїхати за ними так само само.  Мовиться про професійні стажування, коли людина може здобути певні навички зі своєї царини знань або, наприклад, волонтерські стажування (вони зазвичай корисні філологам, психологам тощо).

Здійснюватися стажування можуть і на базі наукових центрів, лабораторій тощо. Однак тут варто розуміти, що аспірант, який приїхав з іншої країни без рекомендацій зі свого ВНЗ, не матиме такого розмаху в плані дій, як той, хто приїхав за програмою обміну. Відтак – стажування за кордоном – це завжди круто. І причини тому такі:

  • отримання мовних навичок. Занурення в англомовне (як правило) середовище дає змогу підвищити свій рівень володіння мовою. З огляду на той факт, що для викладачів володіння іноземною мовою на рівні не нижче В2 є обов’язковим, то це важливо;
  • отримання додаткового бонусу до резюме. Якщо навіть у майбутньому ви не будете повністю пов’язані з наукою та викладанням і це буде лише додатковою вашою зайнятістю, то на основній роботі точно оцінять наявність такого досвіду у вас за плечима. Адже проходження стажування за кордоном – це про вміння ставити й досягати мети, відсутність боязні вийти із зони комфорту, амбіції тощо;
  • поглиблення наявних знань і навичок. Так, коли йдеться про волонтерські проєкти, можливо, це не завжди так, але вищезгадані пункти ніхто ж не відміняв.

 

Обмінні програми та академічні мобільності

 

Програми, які розроблені спеціально під аспірантів і які реалізуються в рамках програм обміну та академічної мобільності, звісно, більш привабливі та “ефективні”. Але тут багато що залежить від вашого ВНЗ, щоб реалізовувати різні напрямки, необхідно активно шукати партнерів за кордоном, а саме: робити розсилки в різні ВНЗ, активно просувати свій навчальний заклад, представляти розробки ВНЗ і окремих персоналій у вигідному світлі тощо.

Найбільш популярною є програма “Erasmus+”. Вона відкриває широкі перспективи для аспірантів і молодих учених з усієї Європи. Метою програми є підтримка освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС та поза його межами задля внеску в стійке зростання, якість робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності й активного громадянства. Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності в освіті та молоді, проєкти та партнерства, розвиток стратегій та співпраці, професійні мережі та відкриті ресурси.

Українські організації, у статусі Країни не асоційованої з Програмою, мають доступ до 35 конкурсів Програми ЄС Еразмус+, що досить багато. Щоб реалізувати таку можливість необхідно знайти партнера з країн ЄС (найчастіше ним виступає Польща) – цим займається відділ міжнародних відносин.

Перш ніж робити розсилку по вишах Європи, слід обрати програму і звертатися з конкретною пропозицією – це дасть змогу скоротити час на листування і швидше досягти бажаної мети. Академічна мобільність передбачає, що програми схожі між собою і навчання за кордоном “зарахується” в рідній країні. Академрізниця тут не припустима.

Що стосується перспектив, то тут не все однозначно. З одного боку, іноземні ВНЗ зацікавлені в програмах обміну, з іншого – Україна зараз перебуває у фазі активних військових дій, і зарубіжним країнам не дуже цікаво реалізовувати обмін в односторонньому порядку. Адже кожен ВНЗ дбає насамперед про інтереси своїх студентів та аспірантів.

Якщо у вас є особисті зв’язки з іншими ВНЗ – не соромтеся пропонувати їм співпрацю. Залагодивши питання на такому рівні, розв’язання питань із договорами тощо буде лише формальністю.

 

Спільні дослідницькі проєкти

 

Встановлення контактів і партнерств із дослідницькими групами за кордоном є ще одним пріоритетними напрямами, однак, на жаль, не будучи членом ЄС аспіранти з України поки що не мають можливості повною мірою реалізувати себе в ньому. Оформлення спільних проєктів та підготовка заявок на гранти зазвичай стає доступним після навчання та захисту дисертації – зазвичай наявність кандидатського ступеня та кількох публікацій у Скопус тощо дещо зрівнює науковців з України з європейськими представниками в плані таких програм.

 

Переваги та виклики міжнародного співробітництва

 

Міжнародне співробітництво – важливий напрямок у функціонуванні кожного вишу, адже воно дає змогу розвиватися не лише окремим особистостям, а й дає змогу вивести свій інститут чи академію на новий рівень. Що більше у виші буде аспірантів з активною життєвою позицією, то вища ймовірність, що вони будуть задіяні в різних проєктах за кордоном – це і спільні публікації з іноземними вченими, і різноманітні гранти. Якщо ВНЗ дає такі можливості для розвитку, то в ньому хочеться працювати, а його рейтинг зростає. Як результат – підвищення престижності навчального закладу і відсутність проблем із набором студентів, повна зайнятість викладачів тощо. Та й у принципі міжнародне співробітництво – це про розширення наукових горизонтів, доступ до нових методів дослідження, поліпшення культурного та міжособистісного розуміння, подолання організаційних і мовних бар’єрів тощо.

Але тут треба розуміти, що реалізація міжнародного співробітництва передбачає низку складнощів. Йдеться про такі моменти:

  • далеко не завжди співробітники відділів міжнародного співробітництва розуміються на всіх нюансах процесу оформлення документів і, правду кажучи, бажають це робити (багато можливостей залишаються втраченими з цієї причини);
  • іноді каменем спотикання стає питання фінансування. Здебільшого програми обміну покривають усі витрати, але ситуації бувають різні, і далеко не завжди аспіранти готові оплачувати самі дорогу або розміщення в країні перебування;
  • наявність мовного бар’єру. Щоб почуватися комфортно, необхідно все ж таки мати хоча б базові знання іноземної мови, інакше сенсу в такому стажуванні не буде.

Якщо аспірантура завжди приваблювала вас, і ви хочете сповна насолодитися принадами навчання в ній, тоді не варто навіть замислюватися над тим, а чи варто подавати документи. Відповідь очевидна. Однак, треба розуміти, що рутини уникнути все ж таки не вдасться – дисертація обов’язковий “фінал” навчання. Щоправда, вихід усе ж таки є. Якщо цілі є, але монотонне просиджування в бібліотеці за підручниками і комп’ютерами – не ваше, треба просто замовити дисертацію в компанії “Аспірантура”. Авторський колектив компанії величезний і тому замовити наукову працю в ній можна практично за будь-якою спеціальністю.

 

 

  • Чи є міжнародне стажування обов’язковою умовою для здобуття наукового ступеня?

Ні, а ось для отримання вченого звання доцента цей пунктик уже буде обов’язковим. Щоправда, варто розуміти, що далеко не завжди доведеться шукати програму для виїзду та збирати гроші на “мандрівку” за кордон – зараз є величезна кількість різноманітних онлайн-навчань, за результатами яких можна отримати сертифікат міжнародного зразка.

 

  • Скільки коштує кандидатська дисертація в компанії “Аспірантура”?

Фіксованої ціни на цей вид робіт немає – все залежить від спеціальності, обраної теми наукового дослідження, бажаних термінів підготовки роботи тощо. У середньому написання кандидатської дисертації обходиться замовникам у 90 тисяч грн і на написання йде близько півроку. Однак у кожному випадку всі деталі узгоджуються індивідуально.

 

  • Чи можна замовити в “Аспірантура” докторську дисертацію?

Так. Автори компанії беруть у роботу такі проєкти – написання зазвичай займає близько року. Вартість обговорюється в індивідуальному порядку, при цьому ціни компанії є одними з найбільш доступних на ринку.

Залишились питання?

    Поле позначене як * - обов'язкове для заповнення.

    Залиште ваш відгук

    61 + 6 =