Академічна доброчесність – що, навіщо і чому?

Науково-освітній процес, як і будь-яка сфера діяльності, пов’язаний з моральними та етичними аспектами. Вони охоплюються поняттям – академічна доброчесність. Це одна з базових вимог при захисті дисертацій, публікації наукових статей і навіть підготовці дипломних проектів.

Що таке академічна доброчесність?

Сукупність духовних цінностей та ідеалів, яким повинні слідувати всі учасники освітнього процесу, прийнято називати академічної добропорядністю або доброчесністю. Вона включає такі характеристики:

• чесність;
• повага;
• відвага;
• відповідальність;
• справедливість;
• довіра.

Незважаючи на розмитість і часткову розпливчастість цих понять, суть полягає в наступному. Норми права і норми моралі тісно взаємопов’язані. На всіх рівнях важливі професійні і загальнокультурні цінності. Це основа якісної співпраці, або так званої колаборації.

Якщо розглядати поняття в глобальному сенсі, воно пов’язане з безліччю переваг. Так, академічна доброчесність дозволяє:

1. Освоїти ази тайм-менеджменту.
2. Розставити правильні пріоритети.
3. Підвищити власну ефективність.
4. Зміцнити свої знання.
5. Отримати відчуття досягнення.
6. Зміцнити свої етичні принципи.

Хороша репутація важлива в будь-якій сфері. Дотримання принципів, з яких складається академічна добропорядність, підвищує авторитет і створює позитивний діловий імідж.

Значення академічної доброчесності в науці

Наукова сфера безпосередньо пов’язана авторським та інтелектуальним правом. Тому академічна доброчесність відразу асоціюється з плагіатом, а точніше з його недопущенням. Боротьба з незаконним використанням чужих творів гостро стоїть у всьому світі.

Плагіат по своїй суті – порушення принципів академічної доброчесності. Це неправомірна поведінка, що суперечить нормам моралі. Якщо робота не проходить перевірку по системі Антиплагіат. Вона або відхиляється на захисті, або не допускається до захисту.

Це самий «нешкідливий» сценарій. У залежності від значимості роботи і рівня публікації наслідки порушення авторського права можуть бути значно більш важкі – аж до кримінальної відповідальності. Зради справедливості важливо відзначити, що це буває вкрай рідко.

Порушення принципу академічної доброчесності може стати причиною:

• відхилення заявки для публікації в авторитетних виданнях;
• відмови в допуску до захисту;
• втрати поваги колег;
• втрати інвесторів;
• заборони на участь в отриманні грантів.

У науковому середовищі особливо чітко простежується такий момент, що завоювати репутацію набагато легше, ніж її відновити. В той же час без партнерства і взаємодії дослідницьку діяльність розглядати дуже складно.

Плагіат – основне, але не єдине порушення принципів в освітньому процесі. Недоброчесність може проявлятися у формі обману, змови, дублювання, списування, фальсифікації документів.

Доброчесність і плагіат у дисертаціях

Дисертаційні дослідження характеризуються підвищеними вимогами, в тому числі в частині академічної доброчесності. Кандидати і доктори наук є елітою освітнього співтовариства, тому вони повинні бути взірцем, особливо в частині моралі.

На практиці це не завжди дотримується. Однак ВАК та інші уповноважені органи передбачають сувору систему перевірки та покарань за порушення академічної доброчесності. Так, дисертація проходить багаторівневу перевірку в системах Антиплагіат.

При виявленні порушень авторських прав, недотримання вимог щодо унікальності дисертації не допускаються до захисту, і матеріал потрібно допрацьовувати. Однак навіть якщо захист пройшов успішно, а порушення були виявлені після присвоєння наукового ступеня, ВАК миє вдатися до кардинальної міри – ініціювати позбавлення статусу.

Найпоширеніші види порушень і одночасно найбільш важко доказові – це самоплагіат і мозаїчний плагіат. Останній ще називають шматковий. Текст перекроюється «вздовж і впоперек», однак фактично не містить нічого нового і авторського.

Причини порушення академічної доброчесності

Аналіз практики свідчить, що академічна добропорядність порушується з таких причин:

1. Правова необізнаність. Незнання або небажання знати приписи закону. Коли мова йде про студентів, в такий сценарій віриться легко. Але якщо суб’єкти вже претендують на статус доктора наук, незнання елементарних правил віриться насилу. Тим не менш, у виправданнях звучать саме такі формулювання.
2. Нігілізм. Мається на увазі ігнорування правил і приписів. Автори самовпевнено вважають, що можуть «пропустити» деякі положення і стандарти для досягнення глобальної мети. На жаль, недосконалість закону і недостатній контроль тільки сприяють такій поведінці.
3. Прагнення отримати особисту вигоду. Такий сценарій досить поширений. У хід йде шахрайство, змова, обман, договірне співробітництво, корупція.
4. Брак часу, небажання приділяти достатню увагу дослідженню.

Існує ще багато суб’єктивних і об’єктивних причин, але жодна з них не є виправданням. З огляду на зростаючі випадки порушення академічної доброчесності, на сьогоднішній день гостро стоїть питання державного регулювання та посилення заходів в цьому напрямку.

 Цікаво! Статистичні дані за результатами анонімних опитувань свідчать, що 33% представників вищого наукового співтовариства визнавалися в порушенні академічної доброчесності в тому чи іншому вигляді.

Якщо ви дійсно серйозно ставитеся до покликання і не хочете бути звинуваченими в недоброчесності, не ризикуйте в незрозумілих питаннях і зверніться за професійною допомогою в компанію «Аспірантура».