Наукометричний апарат Scopus – розбираємося детально

Перспективність і ефективність науково-дослідницької діяльності авторів і установ оцінюється й аналізується шляхом спеціальних показників. Стосовно до Скопус розглядаються три індикатори, які контролюються за допомогою наукометричного апарату. В установ, журналів і авторів є спеціальні профілі, за умови, що було розміщено дві й більше публікації.

Що таке наукометричний апарат Scopus?

Без контролю та обліку не можливо нормальне функціонування жодної системи. Скопус не є винятком. Ця потужна база з реферативним і бібліографічним наповненням, яка розміщує десятки мільйонів записів, що належать авторам та організаціям. Їх моніторинг, облік статистики цитування та упорядкування забезпечуються наукометричним апаратом.

За своєю суттю це специфічний механізм, інструментарій, за допомогою якого стають доступними гіперпосилання на повноцінні матеріали і наукові тексти, тобто повної їх версії.  В такому ракурсі доречно порівняти поняття з апаратом, наприклад, президента – він служить головною запорукою нормального функціонування і створення умов для реалізації головних завдань.

Це спосіб формування статистики по окремим авторам, затребуваності і популярності тих чи інших публікацій, частоти запитів. За допомогою такого апарату простежується активність публікації і ефективність конкретного вченого.

Скільки наукометричних показників Скопус?

Найбільш значуща і авторитетна міжнародна база бере за основу три основні показники:

1. Імпакт-фактор. Взагалі-то цей індикатор більше властивий для WoS, однак, для Скопус він також актуальний в певних випадках.
2. Індекс Хірша. Індикатор, активно застосовується в даній базі. Це кількісна характеристика представника дослідницького світу. Вона показує, скільки по кожному конкретному автору проведено цитувань. Точність підрахунку стає можливою за рахунок спеціальної формули. Цим славиться і цінується H-індекс.
3. Індекс цитування. Це загальноприйнятий і найпоширеніший стосовно Scopus показник. Він відображає кількість посилань на конкретну публікацію або автора. Таким способом максимально точно відбивається результативність і ефективність функціонування. Цей наукометричний показник найбільш затребуваний і поширений в світі.

Охоплення бази даних Scopus величезне, однак автоматизований аналіз обмежується даними тільки з 1996 року.

 № 1. Профіль авторів в базі Scopus

Масштабність бази Скопус включає три профілі, першим з яких є авторський профіль. У кожного автора, хто має більше однієї публікації в рецензованих журналах, є унікальний ідентифікатор Author ID.

Профіль містить дані про варіанти авторського імені, джерела, на які автор посилається в своїх публікаціях, загальній сукупності цитувань на публікації. Крім того, профіль автора є джерелом даних про список місць працевлаштування, конкретну галузь дослідження, індекс Хірша, тривалості активної публікації.

Персональні ідентифікатори є унікальними інструментами формування пошукових запитів та налаштування повідомлень електронної пошти. Це досягається за рахунок того, що профілі можуть коригуватися.  Незважаючи на досить високу вартість послуг Скопус, умови підключення до мережі на обмежену кількість запитів пошуку авторів та ознайомлення з їхніми публікаціями не потрібно.

 № 2. Профіль установи в міжнародній базі

Великим попитом користується профіль установ. Такий привілей доступний університетам й іншим юридичним особам, співробітники яких вже розмістили на сторінках рецензованих журналів дві і більше роботи. Створення і формат аналогічні авторським профілям.

За допомогою таких унікальних ідентифікаторів Скопус дозволяє зосередити важливу інформацію про установу, а саме:

1. Як саме розподіляються наукові статті та інші матеріали на прикладі діаграми;
2. У яких виданнях (з перерахуванням назв) були проведені публікації;
3. Скільки всього публікацій належить авторам з числа співробітників;
4. Яка кількість авторів є співробітниками конкретної установи;
5. Яка реальна адреса установи.

Університет або будь-яка інша установа оцінюється за критерієм авторитетності і завойовує репутацію, в тому числі, за рахунок наявності власного профілю Scopus.

№ 3. Профілі журналів Scopus

У Скопус пощастило бути проіндексованими близько 24 тисячам журналів, які відносяться до 5 тисяч видань. При цьому важливо констатувати, що кількість ніяк не шкодить якості. Журнали також мають свої власні профілі, що істотно спрощують задачу з пошуку та ідентифікації.

Розширений повноцінний аналіз стає можливим за рахунок присвоєної наукометрії й автоматизованого принципу. Точний підхід особливо важливий, якщо врахувати кількість вже існуючих записів, які щорічно збільшуються на 2-3 мільйони позицій.

Така можливість журналу забезпечується за рахунок інструменту Journal Analyzer, який дозволяє провести глибоку аналітику, зіставити журнали по порівняльними характеристиками.

Профіль журналу дозволяє виявити кількісний показник у вигляді не процитованих статей, а також відображає, скільки посилань було зроблено на інші видання в поточному році. Крім того цей показник дає інформацію про кількість сукупно опублікованих статей в конкретному виданні і відображає річний тренд, тобто скільки посилань припадає на всі опубліковані у виданні статті.

Створення профілю, реєстрація, моніторинг інформації, підвищення цитування – це непрості і трудомісткі завдання, які вимагають досвіду і відповідального підходу. З компанією «Аспірантура» ви забезпечуєте собі надійне положення, економите час і отримуєте відповіді на всі запитання.  Ми надаємо всебічну допомогу з написання і публікації наукових статей Scopus.