Навіщо вченим потрібні публікації?

Вчений – це не просто статус, це ще й постійні обов’язки, у тому числі й у вигляді періодичної публікації результатів своїх наукових досліджень у різних журналах. Йдеться про видання, що належать до журналів категорії “Б”, а також видання, статті в яких індексуються міжнародними наукометричними базами Скопус та Web of Science. Чому саме обов’язки, а не один із інструментів прояву себе? Тому що у разі невиконання певного мінімуму до вченого можуть виникнути питання в тій інституції, де він будує свою кар’єру і не тільки. Про це далі.

Необхідність публікаційної активності

Публікація статей у авторитетних виданнях необхідна кожному, хто вирішив пов’язати життя з науковою чи викладацькою діяльністю. У якихось випадках статті потрібні для досягнення певних цілей, у якихось є проявом самореалізації і служать більше для морального задоволення собою. Публікації потрібні для:

• допуску до захисту дисертації. Вимога наявності статей у журналах категорії “Б” закріплено на законодавчому рівні. Залежно від виду дисертації (кандидатська або докторська) та спеціальності визначається різна кількість публікацій, які мають бути у претендента. Так, наприклад, для здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю «Право» необхідно мати не менше 3 публікацій;
• здобуття вченого звання доцента, професора тощо. Щоб стати доцентом у юридичному ВНЗ, потрібно опублікувати не менше 5 статей у профільних журналах після захисту дисертації;
• підвищення своїх шансів у боротьбі за гранти. Чим більше вчений публікуватиме результати своїх наукових досліджень, тим більш пізнаваним у науковому середовищі він буде;
• бути конкурентоспроможним на ринку праці. Кожен університет прагне до того, щоб у ньому працювали лише найкращі кадри – люди, які мають науковий ступінь, вчене звання, практичний досвід та багато різних публікацій (відповідали вимогам Ліцензійних умов для здійснення освітньої діяльності).

При вступі до аспірантури наявність статті ВАК є плюсом і значно підвищує шанси обійти інших охочих бути залученими до наукового середовища.

Чи є привілеї для вчених, які публікуються у Скопус чи Web of Science?

Як таких привілеїв для вчених немає. Тобто не варто розраховувати, що публікації вплинуть на заробітну плату тощо. Тут йдеться зовсім про інше. Публікації такого високого рівня відкривають широкі перспективи перед авторами та дозволяють їм заявити про себе усьому світовому співтовариству – популярність у наукових колах, у свою чергу, дозволить розраховувати на отримання грантів на проведення досліджень, участь у стажуваннях, які оплачуються різними міжнародними інституціями і не лише.

Не варто розраховувати на те, що керівництво університету чи лабораторії закриватиме очі на неналежне виконання обов’язків співробітником лише тому, що він публікує багато робіт у серйозних виданнях. Одне іншого не стосується.

Які перспективи має науковець з великою кількістю публікацій?

Чим більше наукових праць буде у вченого, тим більше можливостей реалізувати себе в нього буде. Розглянемо деякі з них:

• наявність публікацій одна із умов отримання вченого звання доцента. А це не лише статус, а й збільшення посадового окладу у розмірі 25%;
• публікації, які індексуються міжнародними наукометричними базами Скопус або Web of Science, доступні для прочитання людям з різних країн. Це підвищує шанси на пошук однодумців, співавторів інших робіт, роботодавців, отримання гранту для проведення досліджень тощо;
• наявність публікацій (за дотримання інших умов) дозволяє вченому виступати рецензентом дисертації, бути членом вченої ради тощо.

Важливість цитування для наукової кар’єри

Популяризація наукових статей та показники наукометричних характеристик становлять основу формування іміджу дослідника. Чим більше разів на роботи вченого посилатимуться студенти та його колеги, тим більшу авторитетність він матиме у науковому суспільстві – про нього дізнаватимуться, його запрошуватимуть на різні заходи, йому пропонуватимуть бути рецензентом робіт тощо. Наразі особливу увагу слід приділяти індексу Хірша. Він має ряд недоліків у вигляді неможливості забезпечення хорошого показника людиною, яка тільки починає шлях у науці і не тільки. Але незважаючи на це багато хто все ж таки беруть його за орієнтир.

Якщо ви розумієте, що вам пора вже відправити науковий матеріал у журнал і отримати довгоочікувану публікацію, але часу не вистачає і є інші важливі справи, залишайте заявку нашим фахівцям. Автори компанії “Аспірантура” із задоволенням візьмуться за проект будь-якої складності та допоможуть вам опублікувати наукову статтю в журналі категорії “Б” (ВАК), при необхідності підберуть видання, яке індексується базою Скопус і зроблять все, щоб замовник досягнув поставлених перед ним цілей. Кожна стаття, над якою працюють фахівці компанії, відрізняється унікальністю, відповідає вимогам академічної доброчесності, відрізняється науковою новизною, має практичну та теоретичну цінність тощо.

• Скільки коштує опублікувати наукову статтю?

У кожному разі ціна визначається індивідуально, оскільки на порядок ціноутворення впливає ряд факторів, серед яких тип статті, яка потрібна вченому (ВАК, Скопус тощо), спеціальності, журналу, в якому автор хоче розмістити результати своїх наукових досліджень.

• Скільки часу потрібно на публікацію статті?

Скільки доведеться чекати на розміщення наукових матеріалів сказати складно – щоб опублікувати Скопус може знадобитися кілька місяців, а от для публікації ВАК потрібно приблизно 2 тижні. Але може бути таке, що журнал виходить набагато рідше і доведеться чекати – все обговорюється із замовником. Компанія “Аспірантура” прагне створити максимально комфортні умови для замовників та намагається максимально скоротити термін очікування для клієнта.