Оформлення кандидатської дисертації ДСТУ 2020

Загальноосвітні стандарти служать обов’язковими правилами для кандидатських дисертацій. ДСТУ, Накази, Закони та інші нормативні документи вносять чіткість, регламентують порядок оформлення і особливості змісту. Це важливі критерії оцінки, у тому числі на етапі допуску до захисту.

Призначення ДСТУ

Кандидатські дисертації – це масштабні дослідницькі роботи. Глибина і серйозність не завжди грамотно розміщується в певні рамки. Стандарти та нормативи дозволяють впорядкувати матеріал і сформувати наукову працю як документ.

За допомогою ДСТУ, Наказів, Законів та інших нормативних документів:

1. Автор може визначити для себе межі дослідження, визначитися, який обсяг потрібен і буде достатній.
2. Стандарти регулюють оформлення структурних частин дисертації.
3. Здобувач отримує чітке уявлення про структуру і зміст.
4. ДСТУ допомагають визначити послідовність написання і створити взаємопов’язаний, логічний матеріал.
5. Автору стають зрозумілі правила для скорочень і використання додаткових матеріалів.

Стандарти – це допомога у вивченні та оцінці дисертації комісією. ДСТУ, Накази, Закони та інші нормативні документи дозволяють уникнути суб’єктивізму та упередженого ставлення. Вони окреслюють рамки і межі, служать прикладом та орієнтиром.

Правила оформлення текстів

Наказ МОН України від 12.01.2017 р №40 затвердив Вимоги до оформлення дисертації. Дані вимоги визначають структуру і правила оформлення роботи, а також до окремих структурних елементів.

Окрему увагу в даному нормативному документі приділено оформленню та структурним елементам такої невід’ємної частини дисертації, як Анотація і Список використаних публікацій.

Правила для списків джерел

ДСТУ 7.1.2006 та ДСТУ 7.80:2007 містить правила, згідно з якими складається та оформлюється список використаної літератури. Ці стандарти актуальні також для окремих елементів списку, опису і розташування інформації, наповнення форм, послідовності. При цьому ДСТУ не може використовуватися для оформлення бібліографічних посилань.

Бібліографічні записи в дисертації повинні містити повноцінний бібліографічний опис. Він складається з таких елементів:

• заголовка;
• анотації;
• класифікаційного індексу та індексованих термінів;
• шифрування і тип зберігання документа;
• дата, коли завершена обробка документа.

Бібліографічний опис може застосовуватися щодо опублікованих і неопублікованих матеріалів, природних і штучних об’єктів, нормативних, технічних та електронних ресурсів.

Правила для заголовків бібліографічного запису

ДСТУ 3582:2013 окремо присвячений заголовкам бібліографічних записів, оскільки вони повинні бути максимально інформативними. Передбачена послідовність викладу набору відомостей, певні правила їх складання, застосування умовних роздільників. Бібліографічні посилання не охоплюються цими нормами.

Основна частина заголовка формується максимально цілісно. Якщо це доречно, використовуються уточнюючі фрази та доповнення. Важливо вказати інформацію про суб’єкта або організацію, графічна назва, позначення суті документа, назву географічної місцевості, дати, порядкові номери, спеціальність.

Кожне слово має нести інформаційне навантаження і відображати зміст основного тексту. Потрібно використовувати мову, якою викладено бібліографічний опис. Для заголовка використовується тільки називний відмінок. Завжди проставляється крапка в кінці.

Правила оформлення посилань у дисертації

ДСТУ 8302.-2015 регламентує порядок та особливості оформлення посилань. Для дисертацій цей аспект особливо важливий, оскільки в бібліографічному списку не можна вказувати джерела, які не зазначено в самому тексті.

Разом з тим посилання несуть інформаційне та смислове навантаження. Це головне джерело інформації про документ або групу документів, у яких містяться цитовані та розглянуті відомості, що згадуються.

Так відкривається можливість перевірити достовірність і доцільність використаних даних. Це спосіб знайти ідентифікаційну інформацію, отримати потрібну характеристику, знайти певні відомості.

Зміст обумовлює використання простих і складних посилань. Точних вимог щодо їхньої кількості немає. Однак практика показує, що в середньому співвідношення таке: на один друкований аркуш дисертації повинно припадати не менше ніж одне посилання. Якщо текст, наприклад, юридичний, посилань буде набагато більше. При цьому не рекомендується, щоб їх було більше п’яти на сторінку.

Вимоги до скорочень у дисертації

ДСТУ 3582:2013 присвячений питанню регламентації скорочень, у тому числі іноземною мовою. Це важливий аспект, оскільки використання скорочень та абревіатур дозволяє впорядкувати смислове навантаження дисертації, зробити матеріал більш доступним для сприйняття.

Скорочення і абревіатури допомагають уникнути тавтології і сприяють підвищенню унікальності. При цьому ДСТУ дозволяє не переборщити з таким інструментом і утримати баланс.

Список вживаних скорочень у дисертації не обов’язковий і потрібен тільки тоді, коли в тексті часто і обґрунтовано використовуються скорочення й абревіатури, які не можна назвати загальновизнаними і відомими.

Рекомендації до оформлення кандидатської дисертації

1. Вимоги перерахованих ДСТУ універсальні, однак вони не підходять для дисертацій, які пишуться у формі монографій.

2. Реформування освітньої системи і зміна параметрів тягнуть приватні перетворення норм і стандартів. За цим важливо стежити і не поспішати слідувати нормам оформлення на першому етапі. Написання дисертації може тривати місяці й роки. Тому важливо перевіряти актуальність вимог на фінальному етапі підготовки.

3. Всі незрозумілі, неврегульовані або двозначні питання щодо оформлення можна і потрібно уточнювати у наукового керівника. Кожний навчальний заклад може вносити свої корективи щодо окремих аспектів.

Оформлення відповідно до ДСТУ і вимог ВАК викликає труднощі для більшості шукачів. Якщо це питання здається для вас непереборним, або на його рішення вже не залишається часу або коштів, компанія «Аспірантура» в будь-який момент надасть кваліфіковану допомогу і гарантує результат.