Зміст
Стати відомим у наукових колах, бути затребуваним фахівцем, отримати на роботу якого мріють багато дослідницьких центрів, впевнено почуватися на різних конференціях та круглих столах, вигравати гранти – те, про що мріє кожна людина, яка вирішила пов’язати своє життя з наукою. Для цього необхідно проводити актуальні дослідження, вивчати цікаві питання та, звичайно ж, публікувати результати таких досліджень у наукових журналах. Публікації є найпростішим і водночас найефективнішим способом просування вченого у науковій сфері. Якщо не заходити так далеко і абстрагуватися від таких високих цілей, то публікації потрібні як мінімум для того, щоб під час перевірки науково-педагогічний співробітник не переживав з приводу невідповідності посади.
Наявність публікацій у профільних журналах (у кількості не менше 5 штук за останні 5 років) є одним із пунктів Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. Ніде не прописано, що цей пункт має бути дотриманий в обов’язковому порядку, однак він є одним із найбільш “доступних” для всіх викладачів та наукових співробітників. А чим більше пунктів буде у рейтингу співробітника, тим ціннішим він буде для ВНЗ. Відповідати йому, проте не так вже й просто – написання статей вимагає часу і сил (про знання навіть і говорити не варто, глибоке розуміння проблеми – запорука успіху і йде за замовчуванням). Однією зі складнощів є високий показник унікальності роботи, без якого журнал просто не опублікує матеріал. Особливо це стосується “модних” журналів, які індексуються серйозними наукометричними базами міжнародного рівня, наприклад Скопус. Для них унікальність є найважливішим параметром, і він повинен бути на рівні 90-95%, а це дуже і дуже багато.
Питання академічної доброчесності проте є актуальним не лише у випадку, коли йдеться про публікацію наукових праць у журналах. Сьогодні ВУЗи приділяють особливу увагу перевірці даного параметра в курсових роботах та допускають до захисту лише ті роботи, які не містять плагіату та є результатом кропіткої самостійної роботи студента. Наразі ця вимога реалізується шляхом перевірки робіт студентами та додатком скріншотів з результатами до роботи. Але сліпо довіряти результатам – не найкраща ідея, і тому часто викладачі перевіряють роботи додатково за допомогою своїх ресурсів. Який сервіс обов’язковий для перевірки на законодавчому рівні не регламентовано.
У рамках цієї статті поговоримо про такий сервіс, як Similarity Check. Він є корисним для наукового співтовариства і його застосування спрямоване на підвищення якості матеріалів, що публікуються, розвиток науки в цілому.
Визначення поняття унікальності тексту
Унікальність тексту – важливий параметр, який відповідає за визначення співвідношення кількості тексту, який автор написав самостійно (тоді, коли текст є результатом його власного аналізу, висновок, а не перефразуванням чужої думки тощо) до тексту, який був скопійований з інших джерел.
Оскільки плагіатом є навіть запозичення чужих ідей і думок, зокрема з допомогою методу перефразування, слід дуже уважно вивчати питання. Адже може статися таке, що плагіат буде ненавмисним (допущеним через недостатнє володіння темою) – простими словами, коли людина “винаходить велосипед” на сторінках свого дослідження.
Навіщо слід перевіряти унікальність тексту?
Оригінальність роботи є важливим показником, що оцінюється редакцією журналу (у контексті цієї статті нас цікавить саме цей напрямок). Адже по суті переливати з пустого в порожнє просто не має сенсу, як і у винаході велосипеда. Якщо журнали допускатимуть до друку лише якісний матеріал, це позитивно впливатиме якість освіти, сприяти розвитку науки тощо (адже не зустрічатимуться дублі та матеріал буде різноманітним).
Опис Similarity Check
Сервіс Similarity Check надає свій функціонал користувачам спільноти Crossref. Звіт видається на основі iThenticate. Деталізовані звіти забезпечують бездоганну якість аналізу поданого тексту і тому високо цінуються виданнями по всьому світу – щорічно за допомогою цього сервісу перевіряється приблизно 10 млн. різних статей, препринтів, тез тощо.
Як працює Similarity Check?
Кожен поважаючий себе журнал вкрай скрупульозно підходить до аналізу матеріалів, що подаються до нього для розгляду та подальшої публікації. Чим вище буде якість матеріалу, що публікується, тим більшою повагою буде користуватися журнал і тим більше затребуваним він буде в наукових колах (як результат він здійснюватиме роботу на комерційній основі і досить непоганий – вартість публікації в деяких журналах досягає 3-4 тисяч доларів).
Під якістю розуміється зміст та оригінального поданого тексту. За другий параметр і відповідає сервіс, що розглядається. Після того, як стаття відправляється на перевірку, відбувається фактично “з’єднання” видавця та редакторів з широко використовуваним інструментом для перевірки плагіату iThenticate. У цій основі міститься безліч різних матеріалів, починаючи від тез, закінчуючи монографіями та підручниками. Сервіс шукає схожі елементи в тексті, що перевіряється, і відзначає їх у звіті, який далі використовується редактором.
У звіті відображаються лише схожі елементи – збіги слів, перефразування тощо програма не розпізнає.
Переваги використання Similarity Check
Перевірка тексту потрібна всім учасникам складного процесу публікації. Однак, у кожного учасника свій “інтерес”:
- видавці журналу, використовуючи цю програму, можуть убезпечити себе від несприятливих наслідків у вигляді позбавлення ліцензії через звинувачення своїх авторів у плагіаті. Хороша репутація журналу дорівнює високий інтерес вчених до нього та високий рівень впливу в академічному середовищі. У такому разі, цілком природно, що все більше вчених захочуть опублікувати в ньому результати своїх досліджень, сам журнал буде індексуватися впливовими базами і продовжити успішно функціонувати;
- редактори потребують його через те, що використання даного інструменту дозволить убезпечити себе від можливих ризиків. Цілком природно, що як би людина не присвячувала своє життя тому чи іншому науковому напрямку, вона не може пам’ятати всіх цитат, фраз, думок, підходів тощо, і тому є ризик того, що вона пропустить плагіат. Та й сам автор може зробити це ненавмисно – не через навмисне упущення посилання на першоджерело, а через помилку або ж погану орієнтацію в темі. Також всього за пару хвилин можна отримати звіт, який підсвітить усі “проблемні” місця та забезпечить максимально об’єктивну оцінку;
- автори убезпечать себе від репутаційних ризиків. На жаль, далеко не завжди те, що здається нам прогресивним і новим, є саме таким. Недостатньо глибоке вивчення теми, поганий підбір джерел можуть зіграти злий жарт і є ризик потрапити на плагіат, що в майбутньому може спровокувати обурення серед колег через присвоєння чужої думки тощо. Перевірка ж запобігає таким ризикам. Така сама ситуація має місце із самоплагіатом;
- читачам журналу ж цікаво знайомитись із сучасними рішеннями, новими методиками та актуальною інформацією в принципі. Витрачати свій час на перегортання матеріалів, які вже проглядалися не одну сотню разів не хоче ніхто, особливо це стосується людей, які платять за підписку на той чи інший журнал – вони хочуть отримувати виключно свіжу інформацію, яка становить цінність для науки.
Поради щодо ефективного використання Similarity Check
Учасники спільноти Crossref, що застосовують Similarity Check, мають можливість оцінити “у справі” інші інструменти iThenticate на пільгових умовах. Такі можливості надаються через те, що люди поповнюють колекцію повнотекстової літератури Turnitin, яка є основою для перевірки поданих робіт. Такий підхід покликаний забезпечити максимальну якість матеріалів, що публікуються, оскільки чим більше буде база, тим вище буде оригінальність кожного наступного матеріалу, що публікується.
Як уникнути помилкових спрацьовувань?
Перевірка за допомогою даного сервісу не позбавлена певних нюансів – сервіс iThenticate сканує текст завантаженої статті і звіряє його з кожним з обраних користувачем репозиторіїв. Усі збіги відображаються у звіті, проте система розпізнає лише ідентичні елементи – плагіат чи ні рецензент має оцінити вручну. Також до документа можна застосувати параметри виключення – це потрібно робити в тому випадку, якщо автор уже встиг опублікувати препринт з дослідження. Але знову-таки перш ніж робити цей виняток необхідно проаналізувати препринт на зміст та авторство досліджуваного матеріалу.
Як інтерпретувати отримані результати?
Як вже було зазначено, сервіс iThenticate не перевіряє плагіат – він перевіряє подібність, відповідно до звіту потраплять усі цитати, позиції та думки вчених, які були прямо запозичені з текстів їхніх робіт. Якщо на всі ці джерела є посилання, то жодних проблем немає (це не плагіат) – головне, щоб робота не була компіляцією чужих думок і все ж таки була самостійним глибоким дослідженням обраної проблематики. Звичайний текст на кшталт реферату – точно рівень наукової статті. Тому звіт є лише допоміжним інструментом для рецензента, редактора, видавця.
Оптимізація процесу перевірки
Щоб перевірка була максимально повною та відображала об’єктивні результати як основу для її проведення, повинні бути використані всі доступні базі джерела, у тому числі і препринти. Люди, які мають пряме відношення до науки і регулярно стикаються з необхідністю публікації результатів своїх пошуків у профільних журналах України або журналах, які індексуються міжнародними наукометричними базами, наприклад, Скопус, знають, що підготовка статей – справжнє пекло. Необхідно підібрати тему, знайти актуальні джерела, красиво прописати все текстуально, перекласти англійською мовою тощо.
Якщо часу на це немає, найкращим рішенням буде звернутися до компанії “Аспірантура”. Її автори з радістю допоможуть опублікувати статті в журналах категорії “Б” або інших виданнях. Що стосується дисциплін, то практично немає обмежень – компанія співпрацює з авторами різних напрямів і допомагає з публікацією матеріалів з історії, медицини, математики, юриспруденції та інших галузей знань.
- Чи є якийсь поріг унікальності у журналах Скопус?
Так, при цьому поріг унікальності визначається кожним журналом індивідуально. Зазвичай його встановлено на рівні 90-95%, адже цією базою індексуються найкращі видання і потрапити до неї досить складно.
- Скільки часу потрібно на підготовку статті з унікальністю 95%?
Все залежить від того, про яку тему та спеціальність йдеться. В середньому на підготовку якісного матеріалу потрібно близько 3 тижнів, проте це має місце у тому випадку, коли немає необхідності у проведенні додаткових дослідів, досліджень тощо. Іноді на збір матеріалу, який планується використовувати для викладення тексту на сторінці, потрібно і півроку, і рік, і навіть більше (у випадку з дослідженнями в галузі біології, астрономії тощо).
Залишились питання?
Залиште ваш відгук 
