Скільки в Україні вчених?

Вчений ступінь – обов’язковий атрибут кар’єри викладача та дослідника. Університети прагнуть укомплектувати кафедри кваліфікованими вченими або аспірантами, які перебувають у досягненні заповітного диплома.

Так вузи підвищують якість викладання та водночас вартість навчання. Чим вища кількість кандидатів і докторів наук, тим дорожче навчання, оскільки година роботи у вчених складає найвищі в системі освіти суми (станом на грудень 2021 року):

• кандидат (з 2021 року – доктор філософії) – 152,19 гривень за годину;
• доктор наук – 197,31 гривень на годину.

Плюс надбавки за вчене звання доцента та професора. Цифри за окладами відповідно: 10135,41 та 10788,09 гривень, доплата за вчене звання 25% та 33%, за вчений ступінь – від 20%. Підсумкові суми для українських навчальних закладів мають дуже привабливий вигляд.

Відсоток вчених ступенів у професорсько-викладацькому складі також впливає на акредитацію вишу чи спеціальності. У викладацькому середовищі формується необхідність здобуття ступеня – як запорука майбутніх трудових відносин вузу та викладача. Інакше можливий варіант: не захистився – не отримав навантаження на кафедрі (читай, звільнений).

Навіщо ще потрібен вчений ступінь?

Захист дисертації – факт визнання науковою спільнотою досягнень вченого. Надання ступеня підтверджує важливість дослідження. Навіть якщо робота проведена виключно в площині фундаментальних наук, рано чи пізно будь-яка теорія стає практикою, а дослідження набуває прикладної значущості.

Усвідомлення особливої ​​ролі своєї дисертації як вкладу у вітчизняну науку і навіть на міжнародному рівні підстьобує честолюбство молодих дослідників. Шлях у науку дуже довгий і тернистий, тому

середній вік українських докторів наук – 59 років, кандидатів наук – 49. Середній вік ПКС (професорсько-викладацького складу) – 47-48 років.

Проте останніми роками затребуваність «розсудливості» помітно зросла. Україна серед європейських сусідів одна з найвчених – кількість кандидатів та докторів наук у ній найвища. В якомусь сенсі можна відзначити, що отримання диплома з вченим ступенем стало трендом останнього десятиліття.

Хто захищає дисертацію?

Чи всі вчені працюють на благо науки? Як ми побачили, наукові регалії отримують багато хто. Але користуються ними далеко ще не всі. За даними вищої атестаційної комісії України, зі 100 тис. докторів і кандидатів на науковій ниві продовжують творити лише 20 тис. Виходячи з чого, тезу про науковий ступінь, як необхідний для кар’єри, не можна вважати релевантною.

На підготовку та захист дисертації йде в середньому 3-10 років. Отже, всі, хто захистився, йшли до цього наполегливо і цілеспрямовано. Для чого? Фахівці зазначають, що у науці не можна виділити якусь превалюючу спеціальність, але помітно більше захищаються педагоги. А за ними йдуть бізнесмени, шоу-мени, політики та високопосадовці, аж до президентів. Навіщо депутату чи власнику компанії диплом кандидата наук можна лише припускати. Наприклад, для досягнення внутрішньої задоволеності та самоствердження. Ймовірно, одного разу грошей та влади для цього стає замало.

Скільки в Україні вчених та яких?

Витрати на українську науку в державі суттєві – лише за 2019 рік на наукові дослідження, утримання наукових лабораторій, інститутів та оплату праці вченим у держустановах було витрачено 17 млрд гривень. Скільки ж всього вчених у країні? Виявляється, близько 80 тис. більшість із них (більше 55%) чоловіки.

Вчені кадри рухають науку у 950 організаціях, 35% з них розташовані у Києві. Віковий ценз у вченому середовищі демонструє розщеплення: найбільша вікова група 30-39 років, друга за чисельністю – старше 65-ти. Відповідно можна розподілити групу кандидатів та докторів наук.

Однак, незважаючи на лідируючі позиції держави в Європі, в українській науці з 2019 року стався перелом. Число вчених скоротилося на 16% при тому ж зростанні кількості захистів. На перший погляд, ситуація парадоксальна, але зрозуміла. Кандидати та доктори наук, особливо які щойно отримали вчені ступені, вважають за краще залишити межі країни. Щоб продовжити діяльність, необов’язково наукову, в іншій державі. Вектор різноспрямований відтоку – Європа, США, Росія, Білорусь.

Причини криються у загальноекономічній та політичній обстановці. Багато хто не бачить перспектив для себе та майбутнього для дітей. І без жалю залишають рідні місця.

Найближчим часом очікується зовсім зникнення докторів наук як статусу вченої одиниці. Так само як кандидатів. Залишаться лише доктори філософії та деякі інші, що відповідають європейському зразку.

Жінки в українській науці

Від року в рік кількість тих, хто захистився, різниться. Співвідношення чоловіків і жінок серед новоспечених кандидатів та докторів – також. Проте є стійкі показники. Наприклад, за статистикою в українського вченого традиційно чоловіче обличчя. Хоча за друге десятиліття 21 століття частка докторів наук-жінок зросла від 28% (2011 р.) до 50,6 (2020 р.). Чи продовжиться цей тренд, покаже час.

А от кандидати наук в Україні переважно – саме жінки. Їхня частка за той же період стабільно перевищує 53%. Здебільшого, вони працюють у сфері гуманітарних наук і з економічних спеціальностей. У «хвості» списку популярних наукових напрямів у жінок – військова справа.

Примітно, що з 2016 року ООН заснувала спеціальну дату – 11 лютого – для вшанування жінок та дівчат у науці. Так відзначається їхній прогресивний внесок у загальнолюдський розвиток.

Скільки вчених серед можновладців?

Станом на 2021 рік український депутатський корпус налічував 29 докторів наук та 74 кандидати наук. Серед наукових напрямів – педагогіка, економіка, медицина, технічні, філологічні та держуправління. 8 кандидатів наук та 2 доктори займають крісла в кабінеті міністрів. Також кандидати наук є серед голів обласних адміністрацій та мерів.

Порівняно з урядами сусідніх країн Україна є усередненим варіантом. З одного боку, в Росії влада в переважній більшості зі вченими ступенями. У Білорусі вчених в урядових структурах – на пальцях перерахувати.

Чим займатися кандидату чи доктору наук після захисту – його особиста справа. Вчений ступінь дійсно допоможе зробити кар’єру в освіті або на науковій ниві. А також стане вагомою характеристикою будь-якого виду діяльності. Доказом тому є зростаюча кількість володарів дипломів вищої кваліфікації у бізнесі та владі. У кожному разі, присудження наукового ступеня приносить певне задоволення – моральне чи матеріальне. В ідеалі, звичайно, і те, й інше.

Якщо ви вирішили стати на шлях здобуття наукового ступеня або готуєтеся до захисту докторської, компанія «Аспірантура» допоможе вам. У нас можна замовити дисертацію «під ключ», опублікувати фахові наукові статті (ВАК) та публікації в Scopus. Звертайтесь!