Статті Scopus, ВАК та WoS – особливості та відмінності підготовки

442
Время чтения: 3 минуты

Зміст

Якщо людина вирішила пов’язати своє життя з наукою чи викладацькою діяльністю, то їй слід бути готовою до того, що “зависнути” на якомусь етапі не вийде. Потрібно буде постійно розвиватися у вибраному напрямку (публікувати результати своїх досліджень у різних джерелах). Ключове тут “треба”, адже одна справа – власні амбіції та бажання домогтися визнання серед колег, а зовсім інша – бути конкурентоспроможною на ринку праці. Вимоги до науково-педагогічних співробітників зростають з кожним днем, а університети прагнуть працювати з кращими кадрами. Якщо років 5 тому публікації рівня Скопус мали 1-2 професори ВНЗ, то сьогодні навіть простий викладач кафедри має таку статтю, часом навіть не одну.

 

І це не кажучи вже про те, що статті ВАК і навіть Скопус (поки що не повсюдно) є одним із обов’язкових пунктів для виходу на захист дисертації на здобуття наукового ступеня, який закріплений на рівні законодавства. Так, наприклад, для того, щоб отримати науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю “Право”, необхідно опублікувати не менше 3 статей у журналах категорії “Б” (статті мають перетинатися з темою дисертаційного дослідження).

Але чим відрізняються статті ВАК від наукових праць, які індексуються міжнародними наукометричними базами Scopus та Web of Sciense? Про це ми розповімо у цій статті.

 

Вимоги до статей ВАК для публікації у журналах категорії Б

Журнал категорії “Б” (відомий також як журнал ВАК) – видання, яке добре знайоме кожному не те що аспіранту, а й багатьом студентам старших курсів. Щоб опублікувати роботу в журналі такого рівня, доведеться постаратися чимало – зазвичай на написання роботи потрібно близько місяця копіткої роботи (щоправда, все індивідуально і залежить від спеціальності, обраної теми дослідження). Стаття ВАК – це:

  • робота, об’ємом 8-10 сторінок;
  • робота, в якій визначено: актуальність дослідження, об’єкт, методи, цілі та завдання дослідження, основна частина та висновки;
  • унікальний текст, у якому немає плагіату. Тут важливо пам’ятати, що плагіатом визнається не лише копіювання чужого тексту без посилання на автора, а й запозичення чужих ідей та думок;
  • анотація 2 мовами (мова статті та англійська);
  • УДК (проставляється у верхівці статті);
  • ключові слова (не варто нехтувати їх підбором і робити все “аби-як”; від того, наскільки коректно будуть підібрані ключі, залежить “успіх” роботи).

Деякі журнали приймають статті більшого обсягу (за кожну “зайву” сторінку зазвичай передбачено доплату). Однак, не варто занадто захоплюватися процесом написання і подавати занадто великі статті – краще розбити текст на частини.

У чому особливості написання статей Scopus та Web of Sciense?

І платформа Scopus, і Web of Sciense добре знайомі кожній людині, яка вирішила зайнятися наукою. Ці міжнародні наукометричні бази розміщують лише найкращі матеріали, доступ до яких мають науковці з усього світу. Розмістити статтю в журналах, що індексуються цими базами, досить складно, адже відбір матеріалів відбувається дуже жорстко. Кожен журнал дорожить своєю репутацією і тому перевіряє матеріали на відповідність до тематики видання, вимог до оформлення, вимог до дотримання академічної доброчесності тощо. Сподіватися на те, що вийде “потрапити” в журнал при невеликих похибках не варто – якщо журнал буде викритий у порушенні вимог він буде виключений зі списку (повернутися в базу вийде після цього не раніше ніж через 5 років – перспектива не дуже райдужна).

Вимоги до таких публікацій дуже високі. Щоб робота була опублікована, вона повинна бути:

  • унікальною на 90-95%. Це дуже високий показник, досягти якого дуже складно;
  • такою, що не містить плагіату;
  • написана англійською мовою. Це потрібно для того, щоб ознайомитися з матеріалами могли люди з різних куточків земної кулі;
  • такою, що “цікава” людям з різних країн. Наприклад, питання місцевого оподаткування в Україні навряд чи надто зацікавлять вченого зі Швейцарії, а інноваційні методики освіти – дослідження, яке буде цікаве для всіх.

 

Щоб писати наукові роботи треба мати час, натхнення та бажання. Якщо цього немає, або хоча б якийсь із пунктів відсутній, а відмовлятися від своєї мрії не хочеться, варто замовити публікацію ВАК в компанії “Аспірантура”. Наша компанія має величезний досвід підготовки робіт такого плану і може похвалитися цілою низкою переваг перед конкурентами, серед яких доступні ціни на послуги, висока якість письмових робіт, максимально стислі терміни написання роботи. Кожна стаття від авторського колективу компанії відрізняється актуальністю, високим показником унікальності, ґрунтується на свіжих джерелах, оформлена за стандартами тощо.

 

  • Скільки часу потрібно на написання статті ВАК?

Все індивідуально і залежить від величезної кількості факторів, серед яких: спеціальність, обрана тема дослідження, кількість годин, які людина готова приділяти написанню роботи тощо. В середньому на одну статтю потрібно близько місяця.

 

  • Чи довго чекати на готову публікацію ВАК?

Від моменту подачі матеріалів на розгляд до редакції до випуску журналу може пройти від 2-3 тижнів і до декількох місяців (зрозуміло за умови, що до роботи не буде жодних претензій і вона може бути опублікована в тому вигляді, в якому була подана до журналу) – все залежить від вибраного журналу, періодичності його випуску тощо. Якщо публікація потрібна терміново, то варто цей момент одразу уточнити, перш ніж відправляти наукову працю на перевірку до редакції.

 

  • Скільки коштує стаття ВАК?

Питання ціноутворення у кожному разі вирішується індивідуально. У середньому стаття ВАК коштує близько 4000 грн. Однак, зазначимо, що в нашій компанії встановлені найприємніші ціни на всі види послуг. До того ж ми пишемо роботи з різних спеціальностей.

Залишились питання?

    Поле позначене як * - обов'язкове для заповнення.

    Залиште ваш відгук

    54 + 7 =