Як знайти і визначити гіпотезу в дисертації?

Жодна дисертація не обходиться без гіпотези. Це вісь, навколо якої сконцентровано все дослідження. Вона або підтверджується, повністю або частково, або спростовується. Без науково обґрунтованого припущення робота втрачає сенс.

Практика показує, що в числі найпоширеніших помилок претендентів – неправильне розуміння суті та ролі гіпотези. Звідси низка неточностей у формулюванні і розкритті питання, помилкові висновки, неузгодженість наукової роботи. У цій статті ми розберемося в ключових аспектах.

Що таке гіпотеза в дисертації?

Всім відоме формулювання, що гіпотеза є припущенням. Мабуть, це найточніше визначення.

1. Припущенням чого? Проблематики дослідження.
2. У якій формі? Концепції, ідеї.
3. З якою метою? Довести або спростувати, що дослідження ведеться не дарма. У дисертації є смислове навантаження, наукова обґрунтованість, значимість в ракурсі практичного і теоретичного застосування.

Давайте наведемо аналогію для зрозумілості. Якщо розглядати дисертацію як єдиний організм, гіпотеза виступає нейронної ниткою, що зв’язує кожну клітину. Саме науково обґрунтоване припущення активізує всю подальшу роботу, пов’язує всі елементи, задає вектор розвитку.

Найкраще суть і значення гіпотези розкривається через її функції:

• роз’яснювальна – доступно пояснюється будь-яке питання, термін, аспект, явище;
• стратегічна – вибудовується організаторська концепція і задум наукової роботи;
• тактична і процесуальна – формується мета дослідження, завдання її реалізації, вибудовується алгоритм дій;
• стимулююча – гіпотеза дозволяє запустити можливості та сценарії розвитку подій, актуалізувати питання.

Гіпотеза безпосереднім чином визначає предмет, об’єкт і мету дослідження.

Як визначити гіпотезу в дослідженні?

Створення дисертації – тривалий і трудомісткий процес. Грамотне і доречне складання гіпотези прямим чином визначає сукупність цілей і завдань дослідження. Головним правилом визначення є такий критерій як формалізованість:

1. Якщо гіпотеза формалізована, вона формується на кількісних показниках і матеріалах. Головний використовуваний метод – статистичний. Всі очікування інтерпретуються цифрами і процентними або порівняльними показниками.

2. Якщо гіпотеза не формалізована, основою її складання виступають судження, що базуються на формальній логіці і доказувані з ракурсу несуперечності. Перевага віддається емпіричному методу, моніторингу, дедукції, індукції, мисленнєво-логічної діяльності.

Звичайно ж, будь-яке наукове припущення може мати кілька імовірнісних характеристик. Якби ми знали з початкових хвилин все напевно, то не розгорталася би тоді бурхлива наукова діяльність. Але в процесі дослідження коло звужується, невідповідні варіанти природним чином виключаються.

Таким чином, цілком нормально, що на початковому етапі гіпотез кілька, в тому числі якщо в їх числі взаємовиключні варіанти. Чим ближче істина і міцніше доказова база, тим чіткіше і конкретніше звучить гіпотеза.

Найпопулярніші й точні фрази для оформлення гіпотези: «№ 1 є інструментом / засобом / методом № 2», «Якщо … .то …», «Так як … .то …», «можна сформувати припущення ….».

Які основні характеристики гіпотез?

Неправильні гіпотези – бич сучасного наукового середовища. Така абстрактна фраза підкріплюється цілком реальними характеристиками – як має бути:

• Немає протиріччя. Гіпотеза не повинна протиставлятися даними і фактами, серед яких вона розвивається. Якщо припущення розвивається в рамках наукової теорії і конкретно суперечить їй, значить, спочатку вибраний не той сегмент. Тобто автор допустив тактовну помилку на початку.

• Ні домислам і припущенням. Хороша гіпотеза чітко пояснює певний факт. Це інструмент чіткої аргументації, обґрунтування. За допомогою якого можна розкласти все по поличках. Сценарій «пальцем в небо» або «багато води ні про що» – це не про гіпотези в дисертації.

• Ні посередності. Гіпотеза повинна бути «сильною», краще, повніше, зрозуміліше пояснювати події, явища, концепції, встановлені раніше відомості і факти.

Наукова достовірність дослідження визначається саме цими трьома умовами-характеристиками.  Плюс завжди повинен бути теоретичний компонент, на базі якого «розгортається» вся дія з висунення, обґрунтування, доведення гіпотез.

Важливо! Наукове припущення не може бути фантастичним, вигаданим, довільним.

Які вимоги пред’являються до гіпотез дисертації?

Гіпотези завжди стоять на щабель раніше проблематики дослідження. Тобто за ідеальним сценарієм Перше дозволяє сформулювати Друге. Разом з тим наукові припущення визначають хід вирішення поставлених завдань в комплексі.

Сформулюємо кілька рекомендацій, які дозволять досягти цієї самої формули ідеальної гіпотези:

• Не використовуйте очевидні істини в формулюваннях. Ніхто не оцінить стомільйонне відкриття велосипеда. Якщо хоча б колі вузьких фахівців (не кажучи вже про широкий загал) конкретне питання викликає подив своєю простотою і зрозумілістю – це не гіпотеза, а констатація факту.

• Не замінюйте поняття: робоча і загальна гіпотеза. Навряд чи перший варіант зможе стати новаторським, цікавим і корисним. Робочих варіантів може бути незліченна кількість, але всі вони ведуть до однієї єдиної, головної.

• Не ігноруйте спадкоємність. Не можна існувати в науковому світі самому по собі. Так чи інакше, дослідження на чимось ґрунтуються, чомусь передують, з чимось пов’язані між собою. Безглуздо ігнорувати інші загальновизнані напрацювання, а вже тим більше їх заперечувати. Якщо не можете використовувати, хоча б не суперечте цим знанням.

• Не забувайте про літературу. Успіх дисертації багато в чому залежить від якості опрацювання літератури по темі. Всебічне, об’єктивне, глибоке дослідження питання з різних наукових ракурсів – запорука унікальності, актуальності, доречності своєї гіпотези і наукової праці в цілому.

• Не допускайте конфронтацію з предметом дисертації. Забезпечуйте узгодженість, логічність, структурність. Наукова праця має бути єдиною в своєму концептуальному змісті від першого до останнього аркуша. До слова, саме гіпотеза проходить сполучним стрижнем через всі розділи.

• Не перекручувати мову. Ця вимога має на увазі чіткість наукового стилю, всебічну грамотність, використання термінології своєї наукової сфери без безглуздих запозичень з інших дисциплін «заради красного слівця».

Одне з головних правил – унікальність. Воно поширюється на кожен аспект дисертації. Безглуздо, неправильно і утопічно просто брати і копіювати ідеї інших авторів. Продемонструйте свій індивідуальний почерк і концепцію.

Компанія «Аспірантура» надає комплексну допомогу в написанні дисертацій по будь-яких дисциплін. Ми знаємо, як допомогти вам стати доктором філософії і вище.