Методологія дослідження в аспірантурі

Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність методів наукового пізнання, що їх використовує здобувач для досягнення поставленої ним мети дослідження. У тексті роботи аспірант повинен детально описати кожен застосований ним метод, що підтверджує глибину його знань у кожному досліджуваному питанні і здатність до правильного вибору методів дослідження, що згодом визначає достовірність отриманих результатів і, відповідно, високу цінність роботи. У рамках цієї статті ми зупинимося на дослідженні таких питань, як значущість і роль методології для кандидатської дисертації, нюанси вибору “відповідних” методів, розглянемо інструменти збору даних для якісного дослідження і не тільки.

Значимість і роль методології дослідження

Роль методології дослідження полягає в тому, що вона визначає способи здобуття наукових знань, спрямовує і зумовлює основний шлях, за допомогою якого досягається конкретна науково-дослідницька мета (вивчення ефективності методики, вдосконалення нормативно-правової бази тощо). – все залежить від спеціальності та теми дослідження), забезпечує всебічність отримання інформації про досліджуваний процес або явище. Вона передбачає систематичний підхід до вирішення проблеми.

По суті методологія дослідження містить у собі відповіді на запитання “навіщо”, “чому”, “що” і “як” вашого дослідження. А тепер детальніше про кожне з них:

1. НАВІЩО – відповідаючи на це запитання, слід проаналізувати, яким має бути результат проведеного дослідження. Виходячи з цього, можна буде зрозуміти, які вихідні дані потрібні для аналізу і формулювання висновків;
2. ЩО – які інструменти необхідно використовувати для того, щоб зібрати і проаналізувати дані, якою має бути вибірка, щоб можна було говорити про достовірність дослідження тощо?
3. ЧОМУ – чому саме такі методи слід обрати для підготовки роботи?
4. ЯК – як саме ви плануєте застосовувати обрані методи та інструменти для розв’язання вашої дослідницької проблеми та проведення дослідження?

Крім планування наукового дослідження методологія також допомагає:

• документувати дослідження від самого початку і до його завершення;
• аргументувати свою позицію в разі появи критики на адресу роботи.

Обґрунтування вибору методології дослідження

Важливість правильного вибору методів для здійснення конкретного наукового дослідження, здатність здобувача обґрунтувати вибір на користь того чи іншого інструменту, вміння перевірити достовірність і закономірність отриманих результатів в інший спосіб є причиною того, чому методологія стає об’єктом пильної уваги з боку наукового керівника, рецензентів тощо.

Метод є способом досягнення певних результатів у пізнанні та практиці. Кожен метод передбачає пізнання об’єктивних закономірностей. Водночас, ті прийоми, які застосовуються далі на їх основі, не позбавлені певної частки суб’єктивізму. Оскільки будь-який метод за своєю природою евристичний, то він відображає закономірність об’єктивного світу під кутом зору того, як людина має чинити, щоб досягти нових результатів у пізнанні та практиці.

Щоб правильно визначити “потрібні” методи, слід для початку продумати план майбутньої кандидатської роботи і продумати, а що треба зробити для того, щоб за кожним із пунктів сформулювати ті чи інші корисні для науки і суспільства висновки. Сюди належить визначення цільової вибірки, оптимальні її обсяги, розробка критеріїв відбору даних тощо. Також варто не забувати про те, що методи бувають загальнонаукові та спеціальні (щоб робота була якісною, вони мають гармонійно доповнювати один одного).

Інструменти збору даних

Будь-яке дослідження починається зі збору даних. Це, безумовно, важливий етап дослідження, проте наукові дослідження все ж таки аж ніяк не можна зводити лише до збирання даних, до тривіальної фіксації певних подій або їхніх характерних параметрів. З цієї причини далі ми розглянемо й інші етапи наукового дослідження. Що стосується збирання даних, то тут виокремлюють:

• первинні методи збирання даних;
• вторинні методи збирання даних.

Первинні методи збирання даних

Сюди відносяться методи, які слід використовувати для того, щоб отримати відомості, отримання яких з різних джерел не є можливим. Як правило, до первинних методів збирання даних дослідники звертаються вже після того, як вторинні вичерпають себе. Це пов’язано з оптимізацією трудових ресурсів, часових витрат тощо. Припустімо, що в нас є проєкт закону про підвищення рівня пенсій за рахунок введення нових податків для суб’єктів підприємницької діяльності і ми хочемо дізнатися, як населення ставиться до перспективи ухвалення владою такого рішення. Якщо хтось раніше вже провів опитування серед СПД, то який сенс нам витрачати час на розробку анкети, проведення анкетування тощо, якщо ми можемо просто скористатися готовими даними і зробити посилання на того, хто є їх власником? Якщо ж таке раніше не проводилося, то доведеться продумати все до дрібниць і стати, так би мовити, першовідкривачем.

До первинних методів відносять: опитування (соціологічне інтерв’ю, анкетне опитування тощо), контент-аналіз документів, спостереження (не включене і включене), проведення експерименту.

Вторинні методи збирання даних

Сюди належить уся інформація, яку вже було зібрано раніше для розв’язання інших проблем і яку можна застосувати для вироблення нових знань з досліджуваної проблеми. Такі джерела вторинних даних поділяють на внутрішні та зовнішні.

Що стосується внутрішніх джерел, то сюди відносяться різні документи, які створюються і зберігаються на підприємствах, в організаціях. Наприклад, складська документація, фінансові та бухгалтерські звіти тощо. – це може стати в пригоді при підготовці робіт з фінансового права, маркетингу, менеджменту, економіки тощо.

Зовнішні джерела включають публікації, які так чи інакше відображають суть досліджуваної проблеми. Це можуть бути публікації в центральних спеціалізованих виданнях, різні спеціалізовані довідники тощо.

До цієї групи методів можна включити: дисперсійний аналіз, синтез, кластерний аналіз і багато іншого.

Якщо порівнювати “ефективність” первинних і вторинних методів і “зручність” їхнього застосування, то можна зазначити таке:

• застосування вторинних методів потребує мінімум витрат;
• збір вторинних методів вирізняється комфортом (зазвичай обробити масиви даних можна в кабінеті або ж зовсім лежачи в ліжку з ноутбуком, у випадку з первинними доведеться ходити вулицями, комунікувати з багатьма людьми, залежати від часу доби і т.д.);
• вторинні дані відображають більш-менш віддалене минуле, тому їхня актуальність залишається під питанням;
• є питання з достовірності вторинних методів тощо.

Кожній із груп притаманні свої переваги та недоліки, тому кожен сам вирішує для себе, що і в яких обсягах слід застосовувати.

Щоб результати дослідження були максимально об’єктивними і ні в кого не виникало сумнівів у їхній достовірності, слід використовувати методи з обох груп.

Аналіз даних

Під час збирання показників для написання дисертації необхідно враховувати необхідність отримання повної та репрезентативної інформації щодо досліджуваного процесу.

Далі за необхідності відбувається групування зібраних значень показників і оформлення отриманих даних у вигляді таблиць, які дають змогу порівнювати різні процеси і явища, виявляти закономірності тощо. Тут можуть застосовуватися різні методи математичної статистики: абсолютні, відносні та середні величини показників, варіації та статистичні індекси, що, своєю чергою, дає змогу виявити не тільки зв’язки між показниками та закономірності, а й дати оцінку наслідкам явищ.

Аналіз дає змогу виявити як динаміку одного показника (одновимірна модель), двох показників (бінарна модель), так і одночасно кількох показників (багатофакторний аналіз). При цьому види аналізу теж можуть бути різні, необхідність їх застосування обумовлюється особливостями обраної теми дослідження. У теорії виокремлюють такі статистичні методи, як: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, канонічний аналіз, дискримінантний аналіз, багатовимірне шкалювання і не тільки. Серед гуманітарних методів можна виокремити:

• соціальний експеримент – ідеографічний
• аналіз документів
• тестування
• біографічний метод
• метод соціометрії
• ігрові методи
• іконографію тощо.

Етичні аспекти дослідження

Щоб дисертація згодом була допущена до захисту, а після неї не стала причиною для занепокоєння і неспокійних ночей, слід уважно підходити до етичних аспектів дослідження і не забувати про такі важливі моменти, як захист конфіденційності та анонімність даних, отримання згоди та участь випробовуваних тощо.

Не можна забувати про те, що на всі вторинні методи збору інформації для дисертації необхідно зробити посилання, інакше це буде розцінено як привласнення чужої праці та плагіат.

Аспірантура – те, що вимагає багато сил і часу. У процесі навчання здобувач стикається з необхідністю розв’язання величезної кількості різних завдань, серед яких написання самої дисертації, виконання індивідуального плану аспіранта через призму складання іспитів і заліків за фахом, підготовка тез і участь у конференціях, написання статей для їх подальшої публікації в журналах категорії “Б” і не тільки. Встигати все вкрай складно, адже треба робити все не тільки швидко, але і якісно. Саме тому багато хто приходить до того, що необхідно делегувати завдання з написання роботи фахівцям компанії “Аспірантура”. Якщо замовити дисертацію, то можна буде не переживати про те, що наукова праця викличе нарікання з боку наукового керівника і не буде допущена до захисту (або ж викличе обурення серед членів спеціалізованої ради).

Компанія співпрацює виключно з фахівцями в різних галузях і тому кожна робота, яка виходить з-під пера автора компанії, вирізняється унікальністю, відсутністю плагіату, практичною і теоретичною цінністю і не тільки. Крім того, що “Аспірантура” гарантує високу якість підготовки, вона може також похвалитися тим, що автори завжди дотримуються обумовлених термінів, і тому в процесі співпраці точно не виникнуть жодні неприємні “сюрпризи”. Окремо варто відзначити, що дисертація з літератури, економіки, юриспруденції, медицини, політології, філософії, менеджменту, історії та інших галузей.

• Скільки методів збирання інформації необхідно використовувати для написання дисертації?

Такого поняття, як потрібна кількість методів для кандидатської, не існує. Усе залежить від спеціальності, теми дисертації та вектора дослідження.

• Чи треба розписувати кожен метод у вступі?

Визначення кожному методу давати не потрібно, необхідно лише вказати де і як використовувався той чи інший метод у процесі дослідження (можна робити це з посиланням на конкретний підрозділ роботи). Наприклад, метод класифікації був використаний для написання підрозділу “Функції держави: роль і класифікація”.