Валідність дослідження у науковій роботі

Однією з характеристик якості наукового дослідження є валідність. Кожна валідна наукова робота є надійною. Мається на увазі її відповідність стандартам, придатність, корисність. Невалідні наукові праці поповнюють архів марних досліджень, користь яких – хіба що реферати для студентів.

Валідність: визначення та суть поняття

Кожен автор для дослідження вибирає експериментальну базу. До неї висувається низка вимог, зокрема відповідність стандартам, які дозволять отримати корисний та значущий результат. Валідність як показник відображає цю характеристику. У результаті дослідження проводиться практична робота, підсумки якої підлягають оцінці. Результат завжди співвідноситься з таким поняттям, як бездоганний експеримент. Якщо збіги максимально високі, таким самим високим вважається ступінь валідності. Для встановлення показника зіставляється результат експерименту та мета дослідження.

Види валідності

Валідність поділяється на чотири категорії:

• зовнішня,
• внутрішня,
• емпірична,
• теоретична.

За допомогою внутрішньої валідності встановлюється, наскільки висновки за результатами експериментального дослідження є достовірними, якщо їх зіставляти з так званими підсумками ідеальних експериментів. Показники зовнішньої валідності відображають, наскільки достовірні отримані результати дослідження порівняно з результатами дослідів, спрямованими на оптимізацію під «бездоганні» результати.

З допомогою теоретичної методики визначається, як ідентична властивість чи показник співвідносяться між собою за її використанні у різних, але аналогічних дослідах. Емпірична валідність вибудовується на дослідно-логічному методі. Це унікальний спосіб оцінки внутрішніх, психологічних реакцій на проведений експеримент та дослідження загалом.

Без характеристик зовнішньої валідності експеримент є невірним

Критерії характеристики валідності

Існує безліч параметрів, за допомогою яких оцінюється методика дослідження. Визначальним фактором є галузь науки та напрямок дослідження. Критерії поділяються на 4 групи:

1. Критерії випадковостей. Актуальні для психологічних та суміжних досліджень, у яких важливо підібрати суб’єктів для дослідження, які тією чи іншою мірою піддавалися впливу певних обставин.
2. Критерії фізіології. Наймасштабніша група, що включає обставини, які зіграли роль вирішення конкретного питання. Наприклад, рівень комфорту, наявність певних навичок та умінь, ступінь складності завдання.
3. Критерії суб’єктивізму. Є сукупністю елементів, пов’язаних із ставленням випробуваної особи до певних обставин, завдань, цілей, що встановлюється в ході інтерв’ю, опитувань, тестувань.
4. Критерії виконання. Зумовлені конкретними результативними показниками, такими як навички, витрачений час, масштаб і обсяг завдань.

Насправді практично неможливо встановити валідність нової, недавно розробленої методики. Вона зводиться до рекомендацій дослідження, оскільки не має критеріїв

Проблемні аспекти валідності

Показник внутрішньої валідності схильний до безлічі загроз. Наприклад, проведенню експериментів можуть перешкоджати різні об’єктивні обставини, що відбуваються навколо, а також природні перетворення навколишньої дійсності. Істотним бар’єром стає помилково підібрана методика, оскільки високий показник надійності в одному дослідженні не гарантує, що в іншому вона буде настільки ж результативною.

Якщо на внутрішню валідність одночасно впливає кілька факторів ззовні, це також може негативно вплинути на показник. Не можна відкидати особистісний фактор та суб’єктивне бачення дослідника, яке часто веде до неправильного обліку результатів та помилок. Зовнішній валідності також загрожує кілька аспектів. У тому числі взаємна інтерференція як наслідок того, що той самий об’єкт піддається одночасному впливу кількох методів.

Якщо предмет дослідження видозмінює свою сприйнятливість після проведення попереднього етапу, може виникнути так званий реактивний ефект. Це є прямою загрозою показнику. Важливим є правильний вибір набору матеріалів для дослідження та в цілому грамотний підхід до підбору методологічної основи. Якщо ці дві складові будуть неякісними і почнуть взаємодіяти, валідність буде оцінена дуже низько.

Ідентичні результати за неодноразового проведення однакових досліджень – головний показник надійності

Оцінка надійності та валідності методів експерименту

Достовірні експериментальні результати завжди характеризуються надійністю. Таким чином підтверджується, що отримані результати істинні та повноцінно відображають відповідність результатів дослідження та явища, що вивчається. Рівень надійності та валідності залежать від кількох параметрів:

1. Наскільки дослідження є об’єктивним?
2. Чи є неконтрольована варіативність наукових методологій, що використовуються в конкретному дослідженні?
3. Який показник мінімальної похибки вибраного інструментарію?

В основі взаємодії цих двох показників беруться принципи, що відображаються у трьох методах. Перший – метод підвибірки. З його допомогою проводяться комплексні дослідження шляхом угруповання об’єктів у відокремлені вибірки. Другий спосіб має назву альтернативна форма. Він передбачає, що до кількох груп об’єктів застосовується один експеримент або, навпаки, до одного об’єкту застосовується кілька експериментів. Третій – метод експериментів, що повторюються. Однакові досліди за рівнозначних умов проводяться багаторазово, щоб упевнитися в результаті.

Якщо ви хочете, щоб ваше дослідження мало високий показник валідності, звертайтеся до компанії «Аспірантура».