Що робити після того, як захистив дисертацію?

201
Время чтения: 4 минуты

Зміст

 

Доповідь озвучена, питання задані, голова урочисто оголосив результати голосування. Здавалося б, можна видихнути. Але ні. Попереду ще ряд важливих етапів до моменту вручення диплома про присвоєння ступеня доктора філософії або доктора наук. Головні аспекти, які потрібно знати без п’яти хвилин власникові наукового ступеня, ми опишемо в цій статті.

 

Що слідує після захисту дисертацій?

 

З моменту, коли голова Ради оголошує результати таємного голосування і позитивне рішення про присудження здобувачеві заповітного ступеня, починається низка організаційних питань. Найскладніше позаду, однак, розслаблятися ще рано.

 

Нагадуємо, що захист можна вважати успішним, якщо свої голоси «за» на анонімному голосуванні віддали 2\3 присутніх. Наступним кроком Голова ініціює обговорення висновку. Проект такого висновку обговорюється, повинен бути відредагований і затверджений, проте підписи ще не проставляються.

 

З об’єктивних чи суб’єктивних причин здобувач може зняти дослідження з захисту. Однак письмова заява має бути подана до початку таємного голосування. Тоді документи повертаються. Якщо автор викритий в академічній недоброчесності, заява з цих підстав не приймається, а виноситься рішення про відмову у присудженні ступеня.

 

Що входить в пакет документів, необхідних після захисту?

 

Формується два примірника атестаційної справи. Один зберігається протягом десяти років в навчальному закладі (крім самого рішення, яке разом з дисертацією зберігаються постійно).

 

Другий примірник справи направляється в МОН протягом місяця. Для цього укомплектовуються такі документи:

  • супровідний матеріал, заповнений за встановленою формою;
  • копія першої сторінки паспорта;
  • рішення про те, що автору наукової праці присуджується науковий ступінь;
  • висновок про значущість, наукову новизну;
  • відгуки, сформовані опонентами;
  • засвідчена в установленому порядку копія диплома магістра;
  • при необхідності, копія свідоцтва про зміну імені, прізвища;
  • копія академічної довідки про виконання освітньо-наукової програми;
  • копія документа про передачу електронного примірника в Національний репозитарій академічних текстів чи ДНУ «УІНТЕІ»;
  • анотація державною мовою;
  • реєстраційна картка присутності членів ради;
  • стенограма.

 

Якщо МОН вже прийняло атестаційну справу здобувача, вона не може бути знята з розгляду або відкликана самим здобувачем або Радою, в якій здійснюється захист.

 

Правила оформлення стенограми

 

Стенограма – це ємний зміст дисертації, викладений відповідно до встановленої форми. Без цього пункту дослідження не може бути представлено МОН для затвердження.

 

Відтворення документа здійснюється в друкованій формі, підставою служить аудіозапис. Скорочення не припустимі. Якщо мовні звороти відповідають мовним правилам, вони можуть бути допущені. Дозволено виключати репліки, які не мають безпосереднього відношення до захисту, а також помилки мови, жаргонізми, нелітературні вираження.

 

Промова голови Ради завжди відбивається в повному обсязі без змін. Далі відображається промова секретаря, технологічно оформляється промова здобувача, включно зі змістом дослідження та результатами, супровід ілюстраціями. Відображається, що кожному члену надано примірник автореферату. Обов’язково відображаються всі відповіді здобувача. Повинен бути включений текст висновку.

 

Представник спеціалізованої вченої ради може надати допомогу в складанні стенограми. Документ повинен засвідчуватися підписом голови та вченого секретаря. Обов’язково проставляється печатка з гербом.

 

Висновок, який складає спеціалізована вчена рада

 

Зміст висновку з дослідження максимально повно відображає його суть і специфіку. Повинні бути присутніми наступні пункти:

  • Вихідні дані – хто, де, в якій галузі.
  • Назва дослідницької праці.
  • Інформація про претендента.
  • Де виконано дослідження.
  • Перерахування опонентів, які призначені офіційно.
  • Дані про провідну організацію.
  • Сукупність робіт автора, які вже опубліковані.
  • Обґрунтування вибору опонентів і організації.
  • Відгуки на дисертацію і автореферат.
  • Що лежить в основі виконаної роботи.
  • Значимість з теоретичного і практичного ракурсу.
  • Актуальність дослідження.
  • Підтвердження значення для практики.
  • Особистий внесок здобувача.
  • Факти і заключення, виявлені в ході оцінки достовірності результатів.
  • Інтерпретація даних, підготовка основних результатів.
  • Інформація про всіх, хто брав участь в раді.

В кінці підбиваються підсумки таємного голосування: скільки віддало свої голоси і як, що прийнято.

 

Контроль з боку МОН

 

Кожна дисертація розглядається Міністерством освіти і науки в рамках здійснення контролю законності та академічної доброчесності. Оцінюються всі документи атестаційної справи здобувача на предмет дотримання процедури розгляду.

Контроль має на увазі експертизу з таких питань:

  • актуальність;
  • обґрунтованість висновків і наукових положень;
  • обґрунтованість висновків і рекомендацій;
  • повнота викладу і новизна в публікаціях;
  • відсутність порушення принципів академічної доброчесності.

 

З метою проведення експертизи залучаються члени експертних рад МОН, співробітники наукових установ і закладів вищої освіти, окремі вчені шляхом призначення їх експертами. Проводиться оцінка електронної версії дисертації на веб-сайті навчального закладу. За результатами готується висновок, який подається в МОН і долучається до матеріалів атестаційної справи.

 

Розгляд дисертації атестаційною колегією МОН

 

Після експертизи профільне Міністерство становить узагальнений висновок і подає його на розгляд в атестаційну колегію. Саме за підсумками його розгляду затверджується рішення про присудження ступеня доктора філософії. Раніше такі функції виконував ВАК, саме тому часто застосовується таке формулювання як розгляд ВАК.

 

На офіційному сайті МОН з’являється наказ про затвердження рішення ради на підставі рішення атестаційної колегії МОН. Новий статус вченого стає актуальним з моменту вступу в силу наказу.

 

Встановлено граничний термін розгляду академічного справи – не пізніше 4 місяців. У виняткових випадках він може бути продовжений. Далі вирішується питання про видачу диплома доктора філософії або доктора наук. Він затверджується наказом освітньої структури і публікується на офіційному веб-сайті. Порядок видачі диплома встановлюється науковою установою індивідуально.

 

Як бути, якщо захист дисертації не відбувся?

 

Вердикт уповноваженого органу може бути негативним, якщо в період розгляду дослідження або в процесі захисту встановлені порушення, неточності, є зауваження. Відмова обов’язково повинна бути мотивованою.

У цьому випадку здобувач отримує засвідчену в установленому порядку копію такого рішення, разом з якою йому повертаються всі подані документи, крім заключення наукового керівника і заяви. У МОН надсилається копія рішення про відмову у присудженні наукового ступеня. Додається супровідний лист і стенограма, тобто розшифрована фонограма засідання Ради.

 

Дисертація, за якою отримано відмову, може бути подана повторно після доопрацювання. Термін – не раніше, ніж через рік. Виняток становлять випадки виявлення плагіату, порушені правила академічної доброчесності. Найчастіше причина відмови – ігнорування рекомендацій, отриманих при попередньому захисті.

 

У виняткових випадках оформляється перенесення дати захисту дисертації. Це обумовлено вагомими об’єктивними причинами, наприклад, в 2020 році – це заходи щодо запобігання поширенню пандемії. Підстави можуть бути суб’єктивними – серйозне захворювання здобувача.

Компанія «Aspirantura» пропонує послугу з написання на замовлення дисертаційних досліджень, будь-яких інших наукових праць, а також публікацію, коригування, унікалізацію і вирішення багатьох інших супутніх завдань. Ми знаємо, що є запорукою успішного захисту, і готові надати гарантії якості на кожну виконану роботу.

Залиште ваш відгук

85 + 4 =