Хижацькі видання в Scopus ❗

Ці наукові журнали проходять повноцінну систему рецензування. Scopus скрупульозно підходить до процедури відбору. Проте сьогодні активно розширюється мережа хижацьких журналів. Вони не надають повноцінних редакторських та видавничих послуг, але беруть чималі гроші. Зрештою автор залишається ні з чим.

Як аналізувати журнал?

Перша та головна інформація: наукометричні показники потрібно брати лише з офіційних сайтів. Для Скопусу – scopus.com/sources.uri. Є кілька ключових критеріїв оцінки.

Наявність журналу у списку джерел

Журнал, виключений із системи, позначається написом «охоплення припинено». Якщо такого напису немає, наступний крок – перевірка редакції. Є ТОП видавців, які активно діють у цій сфері, а саме Elsevier, Wiley, SAGE, Oxford University Press та деякі інші.

Важливо дивитися на показник SJR. Цифра для орієнтиру – понад 0,3. Що вище, то краще. Є чотири квартилі. Для докторантів потрібен мінімум Q3, для професорів – мінімум Q2. За наявності кількох предметних областей у журналі рекомендується вибирати найкращу для теми дослідження.

Зверніть увагу на географію країн авторів статей. У хижацьких журналах часто переважають автори з однієї-двох країн, незважаючи на міжнародний статус видання. Це має насторожувати.

 Аналіз показників на основі SciVal

Аналітичний аналіз журналів на основі наукометричних показників через інструментарій SciVal дозволяє побачити, як протікає міжнародна колаборація, наскільки ефективно відбувається інтеграція та співпраця.

Ще один аспект полягає в аналізі показника цитування на публікацію. Виводиться один із головних індикаторів – індекс Хірша. Важливо аналізувати, який показник або яка частка цитувань, що надходять. У цьому самоцитування не враховується.

Якщо немає доступу до цього ресурсу, альтернативою є платформа ScimagoJR – scimagojr.com. Можна говорити, що публікація і сам журнал становлять інтерес для наукової спільноти, а значить, видання є реальним, якщо кількість цитувань має явну позитивну динаміку за досить тривалий проміжок часу.

Ознаки хижацького журналу від Джеффрі Білла

1. Хто головний редактор та члени редколегії? Перевіряється інформація про головного редактора у базі Скопус. Потрібно уточнити чи є резюме, посилання на офіційне місце роботи.
2. Який склад редакційної колегії? В авторитетних міжнародних виданнях зазвичай є відомі імена в науковому співтоваристві.
3. Чи керується журнал принципами СОРЕ – комітету з етики наукових публікацій? Це вказується на офіційному сайті журналу та доступно у профайлах.
4. Наскільки прозорий процес публікації? Має бути статус відстеження статусу за допомогою спеціальної системи. Повинна викликати сумнів пропозиція переписуватися з менеджером неформально та направляти готовий матеріал на особисту пошту редактора.
5. Чи є докладні інструкції для авторів? Авторитетні журнали Scopus, що рецензуються, розміщують розділ з докладною інструкцією, що робити авторам, тобто прописується алгоритм дій.
6. Які інструменти пошуку матеріалу пропонуються на сайті? Хижацькі журнали, як правило, не пропонують зручні способи навігації по сайту і не розробляють механізми пошуку, наприклад, за авторами, ключовими словами та іншими критеріями.
7. Як звучить назва журналу, і який його зміст? Важливо буквально звіряти назву, виключити наявність географічних назв, які вводять користувача в оману.
8. Чи є інформація про індексацію? Авторитетний журнал повинен мати розділ Indexing/ Abstracting з достовірною та чіткою інформацією, яка має повністю відповідати актуальній інформації з баз.

Один із головних пунктів перевірки – контакти, а точніше їхня реальність. Журнал повинен представляти вичерпні дані, де, як і коли можна знайти/зв’язатись автору. Хижацькі журнали прагнуть «заплутати сліди», прикритися іншою країною.

Як убезпечитись від хижацьких журналів?

Один із найпростіших способів – спроба знайти безкоштовні журнали та публікуватися в них. У Скопус варіантів небагато, однак, точно ясно, що безкоштовним журналам немає сенсу бути хижацькими. Є офіційні списки так званих фейкових журналів. Рекомендується з ними ознайомитися та звірити найменування. Ще одна рекомендація – ознайомитися з публікаційною політикою вибраного журналу та прочитати кілька статей. У цьому виданні вони будуть схожі за стилістикою, подачею, оформленням. Тобто простежується певний почерк.

Звертайтеся до компанії «Аспірантура», і тоді вашим статтям не будуть страшні хижацькі журнали.