Куди подівся ВАК і при чому тут «фахові» публікації?

380
Время чтения: 3 минуты

Зміст

 

Молоде покоління вчених не завжди може зрозуміти, що таке ВАК. Хоча ще 10 років тому це була чи не першорядна абревіатура в науково-дослідному світі. Натомість представники старої школи з небажанням застосовують формулювання з Фаховими журналами.

 

Все тече, все змінюється, і кожен поважаючий себе вчений повинен розбиратися в ключових поняттях сьогодення і майбутнього. Цим зараз із вами і займемося. Заодно з’ясуємо, куди подівся ВАК.

 

Функції і роль ВАК в системі освіти України

 

Статус Вищої атестаційної комісії – центральний орган виконавчої влади України, підвідомчий КМУ – виконував функцію атестації науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації. Роль дуже значуща.

 

Завдання і повноваження без перебільшення значні:

  • формування і забезпечення системи атестації кадрів вищої кваліфікації;
  • участь у державній політиці з питань розвитку науки, техніки, кадрового потенціалу;
  • забезпечення єдності вимог до рівня наукової кваліфікації здобувачів наукових ступенів – майбутніх кандидатів і докторів наук;
  • координація діяльності науково-освітніх установ у сфері атестації кадрів;
  • розвиток і підтримка міжнародного співробітництва в цій сфері;
  • управління роботою з присудження наукових ступенів.

 

Обсяг роботи величезний, і роль структури дуже велика. Але про ВАК тепер ми говоримо в минулому часі. Чому? Тому що з 2011 року відбулося перетворення в рамках політики щодо оптимізації органів влади, і функції ВАК перейшли Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України.

 

Однак в пам’яті надовго закріпилося поняття атестаційної комісії, журналів ВАК і всіх похідних. Тому такою абревіатурою зараз за звичкою продовжують називати фахові журнали.

 

Фахова статті та фахові публікації – що до чого?

 

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції № 1086 від 2019 року результати дисертацій повинні бути опубліковані в фахових журналах. Що це таке? Журнали, включені до переліку фахових наукових видань України.

 

Тобто для публікації результатів і розміщення наукових статей перед захистом дисертації підходять не всі підряд журнали. М’яко кажучи, стінгазети недостатньо. Перелік регулярно оновлюється і актуалізується.

 

Далі потрібно знати наступне. Всі фахові видання поділяються на чотири квартилі. Це своєрідні показники їх вагомості та значущості – Q1, Q2, Q3, Q4. Перший – найбільш вагомий, четвертий – найменш. Однак всі вони котируються і підходять як майданчик для публікації.

 

Тепер давайте поговоримо, скільки потрібно наукових статей, і в яких журналах. Відповідно до вже вищеописаних Порядком вимоги такі:

 

  1. Майбутні доктора наук повинні розмістити мінімум 20 наукових публікацій на таких майданчиках:
  • статті в наукових фахових виданнях Переліку;
  • статті в наукових періодичних виданнях інших держав за напрямками, що збігається з темою дисертації;
  • мінімум 3 статті (а з 1 вересня 2022 року, тобто вже не за горами, мінімум 5 статей) повинні розміщуватися в двох різних виданнях категорії А переліку фахових статей, або в зарубіжних журналах, проіндексованих WoS і Scopus.

 

Наукова публікація у виданнях, віднесених до Q1, Q2 прирівнюється до трьох публікацій, а у виданні категорії Q3 – до двох. Однак мінімум для здобувача ступеня доктора наук навіть при взаємозамінності – 10 публікацій.

 

  1. Майбутні кандидати наук (доктора філософії) повинні мати мінімум три наукові публікації по основній темі дисертації. Майданчики їх розміщення:
  • мінімум одна стаття в періодичному науковому виданні іншої держави ЄС або Організації економічного співробітництва за профілем, що відповідає темі дослідження;
  • статті в наукових виданнях Переліку фахових видань України. Одна з них може бути замінена монографією або розділом монографії.

 

Для майбутніх кандидатів наук одна наукова публікація в журналах Q1, Q2, Q3 прирівнюється до двох публікацій. Це відмінний спосіб «взяти якістю, а не кількістю».

 

Чому нове покоління аспірантів не знають ВАК?

 

Тому що на сьогоднішній день ВАК як такого не існує. Ця структура, чий позитивний внесок в розвиток і становлення науки України складно переоцінити, фактично була скасована, а її функції стало виконувати профільне міністерство. Нове покоління орієнтується на актуальні нормативні акти, в яких вже використовуються інші формулювання.

 

Однак, думка про те, що аспіранти взагалі не чули про ВАК, допустити складно. Адже так частково можна перевірити глибину знань. Невже у всій дослідницької діяльності і освітньому процесі вони жодного разу не натикалися на статті таких журналів з «минулого»? Тут вже питання до глибини знань і якості опрацювання матеріалу. У країнах ближнього зарубіжжя таке формулювання до сих пір активно застосовується.

 

Як би там не було, тепер ви знаєте, читаючи формулювання «статті ВАК», що маються на увазі або фахові статті, або матеріали з минулого. Це рівень інформаційної грамотності. Як і в будь-якій сфері, важливо говорити правильно і з перших хвилин спілкування демонструвати свою обізнаність. Якщо для одних старі формулювання звичні, то іншим такий архаїзм може різати слух.

 

Останнім часом почастішали випадки шахрайства: з’являються журнали-хижаки або відверті підробки. Перелік фахових видань регулярно оновлюється, частина виключається зовсім або змінює категорію на більш низьку. Користуйтеся тільки актуальною інформацією з офіційних джерел.

 

Як розібратися в незрозумілих питаннях і вибрати потрібний журнал? З компанією «Аспірантура» у вас не буде проблем. Ми пишемо на замовлення наукові статті, дисертації, надаємо послугу публікації ВАК «під ключ» в фахових виданнях, допрацьовуємо матеріал за вимогами журналу і надаємо всебічне супровід до захисту. Довіряйте важливі питання професіоналам!

Залишились питання?

    Поле позначене як * - обов'язкове для заповнення.

    Залиште ваш відгук

    58 + 3 =