Оформлення References англійською у форматі Vancouver

279
Время чтения: 4 минуты

Зміст

Розміщення результатів своїх наукових пошуків у закордонних виданнях є показником успішності вченого та однією з умов для його кар’єрного зростання:

  • без публікації у профільному журналі Європи чи США аспіранта вітчизняного ВНЗ не допустять до захисту. Відповідно, шлях у науку йому буде фактично закритий, так само як і у викладацьку діяльність (однією з найважливіших ліцензійних умов для здійснення освітньої діяльності є наявність наукового ступеня). У деяких вищих навчальних закладах вимоги ще вищі – у них, щоб мати можливість презентувати свою роботу рецензентам та опонентам, необхідно мати публікацію Скопус чи WOS;
  • без публікації, що індексується міжнародними наукометричними базами, не вдасться отримати вчене звання доцента чи професора;
  • якщо не публікувати свої статті за кордоном, то не вдасться знайти однодумців серед представників ВНЗ інших країн та претендувати на спільну реалізацію різних грантових програм тощо.

 

Із важливістю зарубіжних публікацій все зрозуміло, але з їх написанням все украй складно. Статті мають низку певних вимог, які навіть для тих, хто вже має науковий ступінь, часом здаються складними та заплутаними. І якщо з унікальністю, плагіатом та іншими схожими моментами проблем не виникає, то оформлення джерел зазвичай стає справжнім випробуванням для кожного. Мало того, що все англійською, так ще й певні нюанси, пов’язані зі стилем оформлення використаних джерел.

І тут, на жаль, є маленький неприємний момент – відточити майстерність та використовувати конкретний стиль завжди не вийде. Їх існує дуже багато і кожне видання обирає оптимальний варіант для себе, дотримання якого є обов’язковою умовою, зневага якої веде до відмови у публікації.

Існує 5 основних стилів цитування. Це: APA, MLA, Гарвард, Ванкувер та Чикаго. Є також безліч додаткових стилів.

У чому особливості стилю Vancouver?

 

Якщо порівнювати стиль Vancouver з іншими доступними вченому варіантами оформлення джерел, можна виділити ряд його відмінних рис:

  • джерела у списку літератури повинні бути розташовані не в алфавітному порядку, а в тому порядку, в якому вони використовувалися в процесі написання роботи;
  • при оформленні літератури не використовуються лапки та курсив. Назви статей, тез конференцій, розділів просто поділяють точками. Великі літери використовуються виключно для написання власних назв, а також перших слів у назвах;
  • після ініціалів не ставляться крапки;
  • для даного стилю є нехарактерним використання спілок and чи знаків &.

Щоб зайвий раз не створювати проблеми на рівному місці, варто заздалегідь уточнити у редакції журналу, який стиль оформлення джерел для неї кращий. Адже насправді навіть на таку, на перший погляд, незначну частину роботи потрібно витратити приблизно 2-3 години часу.

Де використовується Vancouver style?

 

Стиль Vancouver найчастіше застосовується для оформлення джерел у статтях, присвячених дослідженням у галузі медицини, а також точним наукам. У списку літератури всі джерела записуються виключно мовою оригіналу.

 

Які вимоги до оформлення джерел у стилі Vancouver?

 

Якщо в публікації вказано від одного до шести авторів, у посиланні необхідно перерахувати їх усіх через кому. Наприклад:

Latash M, Zatsiorsky V. Classics in movement science. Champaing: Human Kinetics; 2001. 452 p.

Якщо авторів більше шести, необхідно перерахувати шість авторів через кому, а інших вказати „та ін”.

У посиланні необхідно скорочувати кількість сторінок, де це можливо, наприклад, якщо цитата розміщена на сторінках 123–124, то посилання вказати 123–4. Якщо в публікації є DOI, його слід вказати після URL. Назви місяців у датах звернення/публікації тощо дозволено скорочувати (відповідно до мовних правил певної країни).

 

Розглянемо деякі приклади оформлення джерел у цьому стилі:

  • Для оформлення книги за редакцією слід використовувати такий варіант оформлення:

Zadarko E, Barabasz Z, editors. Academic physical education: health, lifestyle and motor abilities. Rzeszow: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego; 2009. 119 s.

Послідовність буде такою: прізвище редактора та ініціали, редактор. Назва книги. Номер видання (якщо не перший). Місце видання: Видавець; Рік видання. (Том, ​​якщо є). Кількість сторінок.

 

  • При оформленні частини книги як джерело послідовність буде наступною: прізвище, ініціали (автор). Назва книги. Номер видання (якщо не перший). Місце видання: Видавець; Рік видання. Номер частини, розділу; Назва розділу; сторінковий інтервал розділу).

Виглядатиме джерело таким чином: Speroff L, Fritz MA. Clinical gynecologic endocrinology and infertility. 7th ed. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins; 2005. Chapter 29, Endometriosis; p. 1103-33.

 

  • Якщо в процесі підготовки наукової роботи необхідно зробити посилання на електронну книгу, то слід дотримуватися такої послідовності: Прізвище Ініціали. Назва [Інтернет]. Місце видання: Спонсор веб-сайту/Видавець; Рік видання [дата цитування]. Кількість сторінок. Доступно: URL DOI…).

Наприклад: Schiraldi GR. Post-traumatic stress disorder sourcebook: a guide to healing, recovery, and growth [Internet]. New York: McGraw-Hill; 2000 р. [cited 2006 Nov 6]. 446 p. Available from: http://books.mcgraw- hill.com/getbook.php?isbn=0071393722&template=#tocDOI: 10.1036/0737302658

 

  • Якщо посилання має бути на дисертацію. Тоді варто зробити за аналогією:

O’Brien KA. The philosophical and empirical intersections of Chinese medicine and western medicine [dissertation]. Melbourne, AU; Monash University; 2006. 439 p.

 

  • Якщо нас цікавлять виноски на звіт у References, варто використовувати такий формат оформлення:

Barker B, Degenhardt L. Accidental drug-induced deaths in Australia 1997-2001. Sydney (Australia): University of New South Wales, National Drug and Alcohol Research Centre; 2003. 46 p.

 

Якщо бібліографія все ж таки залишається вашою нелюбою частиною роботи в процесі підготовки наукової праці або ж ви просто не хочете витрачати на неї свій час, то у вас завжди є можливість замовити оформлення списку літератури в нашій компанії. Наші фахівці відрізняються високим рівнем професіоналізму, гарантують своєчасне виконання завдання і пропонують свої послуги за цілком доступними цінами.

 

  • Скільки джерел має бути у References?

Кількість джерел чітко не регламентується, проте треба розуміти, що на всі запозичення (ідеї, а не лише копіпасти цитат) мають бути посилання. В іншому випадку автора буде звинувачено в плагіаті. Бажано, щоб англомовних джерел було щонайменше 75% зі списку (у публікаціях Скопус чи WOS).

 

  • Які наслідки спричиняє неправильно оформлений список References?

Відмова у розміщенні матеріалів до усунення недоліків. Журнали, які індексуються міжнародними наукометричними базами, дорожать своєю репутацією і потім не вибачають навіть найменшої помилки.

Залишились питання?

    Поле позначене як * - обов'язкове для заповнення.

    Залиште ваш відгук

    84 + 3 =