Що таке монографія та як її написати вченому?

434
Время чтения: 3 минуты

Зміст

Перед захистом дисертації важливо забезпечити апробацію результатів. Один і найдієвіших механізмів – підготовка монографії, зокрема колективом авторів. Це зрозумілий і доступний спосіб переконати наукову спільноту, що дослідження має підтверджені та схвалені результати.

 

Що таке монографія?

 

Під монографією мається на увазі наукова праця, що відображає результати дослідження та підтверджує їх доведеність та результативність. Такий формат передбачає, що береться одна вузько профільна тема та висвітлюється дослідницька діяльність – методика, результати, проблематика.

 

Монографія:

  • формулює гіпотезу;
  • описує концепцію;
  • узагальнює та аналізує актуальність та значимість обраного напряму;
  • деталізує конкретні кроки та шляхи їх вирішення.

 

Для монографії важлива унікальність і грамотність, як і для будь-якого наукового дослідження. Автор дисертації відображає у ній власну концепцію. Глобально має на меті стимулювати розвиток науки і вирішувати конкретні практичні проблеми. Є й особиста мета – забезпечити допуск до захисту дисертації. Дисертація повинна мати наукову цінність та практичну значущість. Це обов’язкові умови. Вони мають бути доведені та підтверджені документами про апробацію. Монографія є доступним, зручним способом реалізації завдань. Додатково це ще й бонус у портфоліо власних публікацій.

Монографія перекладається як «одне» та «пишу». Мається на увазі, що дослідження присвячене одному вузькому питанню чи темі. Переклад не означає, що робота пишеться лише одним автором.

Чи підходить монографія для апробації результатів дисертації?

 

Апробувати результати дисертації – означає підтвердити їхню практичну значимість, схвалити висновки та докази. Монографія є одним із кількох способів досягнення такої мети з точки зору теорії та практики. Написання такої праці дозволяє:

  1. Забезпечити допуск до захисту дисертації, наблизити цей момент та полегшити захист.
  2. Ознайомити широке коло осіб з результатами апробації, зокрема це стосується наукового керівника, опонентів, членів спеціалізованої вченої ради, викладацького складу.
  3. Отримати об’єктивний відгук про якість роботи та досягнуті результати. Якщо він конструктивний і при цьому негативний – з’являється можливість своєчасно усунути недоліки та адаптувати матеріал.
  4. Здобути корисні навички та досвід співробітництва, написання та апробації робіт, підвищити власний професіоналізм та кваліфікацію.
  5. Поповнити багаж знань новими теоретичними аспектами та навичками наукової роботи.

 

За допомогою монографії максимально широко висвітлюється актуальність дослідження, що є однією з головних цілей апробації. Враховуючи, що результати дисертації мають бути продемонстровані широкому колу осіб, включаючи опонентів, експертну раду, наукового керівника та викладацький склад, монографія є зручною формою.

 

Монографія не є обов’язковою умовою для претендентів. Однак її наявність є додатковим бонусом. Цінність та значимість дисертації суттєво зростає. Автор демонструє відповідальний підхід. За допомогою публікації монографії доступ до результатів дослідження отримує широке коло осіб, що підвищує шанси на рецензію та позитивні відгуки – без них апробацію не буде зараховано. Крім того, така наукова праця є повноцінним джерелом бібліографічних списків.

Монографія може бути зарахована як апробація результатів дослідження, тільки якщо дотримано чотирьох умов: вона офіційно опублікована, на неї отримана рецензія і є позитивний відгук, обсяг тиражу становить не менше півтисячі примірників.

У чому переваги колективних монографій?

 

Молоді вчені цілком успішно знаходять взаємодію з корифеями та створюють спільні монографії. За такою ж схемою можуть рухатись статусні автори, влаштовуючи взаємно корисні колаборації. Мета – розширити охоплення та забезпечити апробацію свого дослідження.

 

Колективні колаборації:

  • допомагають заощадити час на підготовку;
  • збільшують інтерес до змісту;
  • розширюють охоплення цільової аудиторії;
  • є гарантією додаткової перевірки (як мінімум, в якісному результаті зацікавлені вже два і більше автори);
  • дозволяють розподілити відповідальність між кількома суб’єктами.

 

Вважається, що колективні монографії легші у виконанні та підготовці для публікації. Має місце ділене співавторство. Створюється єдина, цілісна логічно обумовлена ​​робота і навіть чітко диференціюється зона відповідальності.

 

За ступенем значущості, всупереч поширеній думці, колективні монографії мало чим відрізняються від одноосібних аналогічних робіт. По-перше, у назві ніколи не вказується слово «колективний» (якщо зазначено – зверніть увагу на якість та достовірність даних). По-друге, щодо апробації вони мають рівноцінне значення. Головну роль відіграє доведеність, підтвердження, аргументованість результатів дисертації. Якщо концепції та погляди кількох авторів збігаються, колективна монографія цілком підходить для апробації.

Зворотний бік медалі – поширене шахрайство та недобросовісне співавторство. Тому важливо відповідально підходити до вибору формату та схеми співробітництва, щоб не ризикувати своєю публікацією та репутацією.

Монографії зарекомендували себе як значний та ефективний інструмент апробації. Якщо у вас викликає труднощі самостійне написання роботи, немає розуміння процесу або просто ви не бажаєте ризикувати результатом, звертайтесь до компанії «Аспірантура». Досвід та кваліфікація наших авторів дозволять отримати бажаний результат та наблизять захист дисертації.

Залишились питання?

    Поле позначене як * - обов'язкове для заповнення.

    Залиште ваш відгук

    83 + 9 =