ТОП 9 наукометричних баз даних

885
Время чтения: 6 минуты

Зміст

І аспіранти, які перебувають лише на початку свого шляху, і досвідчені діячі науки регулярно друкуються у різних виданнях. Щоб заявити про себе і знайти своїх шанувальників та послідовників, слід обирати ті збірники та журнали, які входять до наукометричних баз даних з гарною репутацією. Основними показниками затребуваності вченого в науці, що відображаються у цих базах, є:

  • індекс цитування;
  • індекс Хірша;
  • імпакт-фактор.

Щоправда, в оцінці успішності вченого можуть враховуватися і кількість публікованих, і кількість стипендій, грантів, і співпраця з закордонними партнерами.

 

Бази – це не лише про кількість. Вони в принципі покликані зберігати та систематизувати різні публікаційні матеріали, допомагати у пошуку джерел для проведення власних наукових досліджень, а також допомагають під час здійснення порівняння різних журналів, грантових фондів тощо.

 

Розміщення статті в журналі, що міститься в наукометричній базі, є сьогодні однією з обов’язкових умов для допуску до захисту дисертації та успішної кар’єри вченого. Зробити це не так просто, оскільки журнали такого рівня дуже ретельно вибирають матеріали, які гідні бути розміщені у них. Адже, щоб входити в ту чи іншу базу, журнал повинен відповідати ряду умов, серед яких: вимоги до змісту (відсоток унікальності) та оформлення, вимоги до складу редакційної колегії, періодичності випусків тощо.

Деякі видання, що входять до Скопусу або WOS, відмовляють у 70% випадків у прийомі матеріалів до розміщення. Причини відмови можуть бути абсолютно різні, починаючи від відсутності наукової цінності для різних країн (географічний критерій), закінчуючи неправильним оформленням списку літератури.

 

Які сервіси існують сьогодні?

Бази даних бувають різного рівня, деякі відомі по всьому світу (Скопус і Web of Science), а деякі не виходять за межі навчального закладу, в якому вони були створені. Зрозуміло, що, чим більш відома обрана база даних для розміщення матеріалів, тим більше значення це матиме для розвитку вченого, і тим більше доведеться попрацювати над написанням статті. Розглянемо найпопулярніші бази даних сьогодні.

 

Scopus

 

Сказати про те, що має публікацію в цій базі, мріє кожен учений. Вона є сьогодні найбільшою та затребуваною у науковому світі. Сьогодні вона налічує близько 23 тисяч видань, кожне з яких дорожить своєю репутацією і тому дуже ретельно перевіряє кожну подану на розгляд наукову працю. Наявність публікацій у цій базі є обов’язковою для аспірантів для отримання допуску до захисту (щоправда це правило поки що діє не у всіх ВНЗ). За законом для аспірантів публікація в Скопусі не обов’язкова, але кафедри мають автономію регулювати це питання самі. Це означає, що на конкретній кафедрі конкретного вишу ця вимога може бути обов’язковою.

 

Також публікації Скопус є обов’язковими для викладачів ВНЗ України (для відповідності ліцензійним вимогам провадження освітньої діяльності), науковців, які планують захищати докторську. Серед особливостей цієї бази можна виділити можливість ознайомлюватися з повним текстом наукових праць, простий пошук джерел для написання робіт і потрібної статті, порівняння видань за обраними критеріями.

Публікація в журналі такого рівня – аж ніяк недешеве задоволення, тому багато хто вдається до того, щоб розміщувати роботи у співавторстві. Оптимально, коли робота написана 2-3 авторами (максимум 5).

Web of Science

 

Ця авторитетна база даних є найстарішою, вона містить понад 12 тисяч різних видань за більш ніж 250 різними напрямками. Охоплення цієї платформи, якій вже понад півсотні років, просто величезне. У ній представлені роботи з гуманітарних, технічних та природничих наук. Кожне видання дуже скрупульозно підходить до перевірки і рецензування матеріалів, що подаються. Відбір здійснюється за критерієм наукової новизни, цінністю роботи для теорії та практики, відсутністю плагіату, відсотком унікальності тощо. Журнали, які включені до цієї бази, дійсно публікують все тільки найкраще. Щоб опублікувати статтю в журналі такого рівня, доведеться чимало попітніти. Адже тут треба і актуальну тему дослідження вибрати, і підготувати хороший текст роботи, що базується на зарубіжних джерелах.

 

Публікація Web of Science – це великі можливості для автора. Вона збільшує шанси отримання грантів для наукових розробок. Також за допомогою такої публікації можна голосно заявити про себе науковому співтоваристві та знайти співавторів для подальших розробок або навіть майбутнього роботодавця.

Опублікувати статтю в журналі, що індексується цією базою, досить складно. У середньому, на підготовку матеріалів потрібно близько 4-6 місяців копіткої роботи.

 

Google Scholar

Зручна база даних, в якій можна за пару кліків знайти все, що колись розміщувалося в профільних журналах (журнали категорії “Б”, Скопус тощо). Ця база передбачає створення індивідуального профілю вченого, який “прив’язується” до інституту, в якому він працює. У цьому профілі відображається список усіх публікацій та показники цитованості. Сервіс є безкоштовним для користувачів, однак для отримання доступу до повної версії деяких робіт може знадобитися оплата. Він зручний як для самого викладача, адже по суті є репозиторієм його наукових праць, так і для керівництва ВНЗ (дозволяє відслідковувати те, наскільки затребуваними в науці є наукові дослідження автора і чи не є його публікації лише гонкою за кількістю статей).

 

Microsoft Academic

Сервіс практично ідентичний Google Scholar, але він працює на базі пошукової системи Bing. На цій платформі зібрано переважно англомовні джерела. Зручність платформи полягає в тому, що з неї можна завантажувати документи, що знаходяться у відкритому доступі; можна здійснювати пошук та аналіз різних даних за журналом, автором або роботами вченого. Платформа дуже зручна для тих, хто проводить наукові дослідження в галузі технічних наук, а також юристів-міжнародників.

 

Index Copernicus

Це міжнародний наукометричний реєстр, що функціонує з 1999 року. Він також відкриває можливості для реферування та індексування матеріалів. Вимоги до публікацій для розміщення в цій базі менш жорсткі, ніж у Скопусі або WoS. Дуже часто опублікувати статті у журналах цієї групи можуть навіть студенти старших курсів. За своїми вимогами статті знаходяться приблизно на рівні із профільними журналами категорії “Б” в Україні.

 

SJR

Це портал, на якому зібрано величезну колекцію журналів та наукових показників вчених-медиків по всьому світу. Показники, які аналізуються, вибудовуються з урахуванням даних, які у базі Scopus. Колекція справді унікальна, у ній зібрані матеріали з 27 предметних областей, 309 тематичних категорій. Знайти цікаві та корисні для себе публікації можуть як студенти медичних ВНЗ, так і науковці дослідницьких центрів.

 

MedLine

Це справжня знахідка для медичних працівників. В основі зібрана величезна колекція текстів з медицини. За її заповнення відповідають міжнародні наукові організації. Перевагою є те, що платформа передбачає можливість зв’язатися з автором та обговорити якісь деталі тощо. Предметна галузь MEDLINE — це біомедицина та здоров’я, які в широкому сенсі охоплюють ті галузі наук про життя, поведінкових наук, хімічних наук та біоінженерії, які необхідні фахівцям у галузі охорони здоров’я та інші займаються фундаментальними дослідженнями та клінічною допомогою, громадською охороною здоров’я, розробкою політики в галузі охорони здоров’я чи відповідною освітньою діяльністю. MEDLINE також охоплює науки про життя, життєво важливі для практикуючих медиків, дослідників та викладачів, включаючи аспекти біології, науки про навколишнє середовище, морської біології, науки про рослини та тварин, а також біофізики та хімії.

 

Science Direct

На майданчику розміщено багато різних праць з медичних, гуманітарних, фізичних, інженерних та інших розділів науки. Публікації, які розміщені на платформі, можуть бути як з безкоштовним, так і з платним доступом. Показники платформи просто приголомшливі – щомісяця із сайту завантажується кілька мільйонів наукових публікацій.

 

CiteSeerX

На цій платформі представлені англомовні публікації з інформаційних та комп’ютерних технологій. Вона прагне покращити поширення наукової літератури та покращити функціональність, зручність використання, доступність, вартість, повноту, ефективність та своєчасність доступу до наукових та академічних знань. Замість створення ще однієї цифрової бібліотеки, CiteSeerx намагається надати такі ресурси, як алгоритми, дані, метадані, послуги, методи та програмне забезпечення, які можна використовувати для просування інших цифрових бібліотек.

 

Є й інші наукометричні бази даних, які існують для систематизації та спрощення пошуку різних матеріалів, а також оцінки наукової активності конкретного вченого. Такі платформи дають змогу відстежувати публікаційну активність дослідника. Щоб досягти успіху в кар’єрі, слід ставити високу планку і поступово йти до заповітної мети. Як ще вчений може заявити себе, якщо не через різні публікації? Тут правда слід розуміти, що знаходити час на роботу, дім і науку вкрай важко і доведеться або жертвувати чимось, або делегувати частину своїх завдань фахівцям. Якщо ви не хочете витрачати дорогоцінні хвилини свого життя на те, щоб моніторити бази даних, сидіти в бібліотеці тощо, тоді залишайте заявку нам, і ми зробимо все, щоб ваш рейтинг вченого був предметом гордості. Ми з радістю підготуємо для вас статті для журналів категорії “Б” (колишні ВАК), а також матеріали для Скопуса чи WoS.

 

Наші автори відмінно розуміються на всіх тонкощах і нюансах даних публікаційних процесів і знають всі вимоги до матеріалів, що подаються. Тому ви можете не переживати – підготовлені роботи відрізнятимуться науковою новизною та матимуть практичну та теоретичну значущість.

 

Важливо й те, що ціни відрізняються доступністю для вітчизняних учених, адже публікації – це регулярний процес. Щоб залишатися затребуваним на ринку праці в освітній сфері необхідно друкувати хоча б 2 статті на рік, але тут працює правило – чим більше – тим краще, зрозуміло не на шкоду якості. Ті, хто вже стикався з публікаціями Скопус знають, що ціни на них і так досить високі (зазвичай 900-1000 доларів за статтю), якщо звертатися до посередників, це буде набагато дорожче і немає жодних гарантій – зовсім інша справа наша компанія, де все прозоро та без обману.

 

На які наукометричні бази краще орієнтуватись і в чиї журнали подавати матеріали?

  • Немає такого поняття, що якась база краща, а якась гірша. Вони побудовані за різними алгоритмами, розраховані на різну аудиторію тощо. Але попитом більше користуються Скопус і WoS. Це зумовлено як етичними міркуваннями, так і законодавством країни (подаючи матеріали до журналів, що індексуються цими базами, можна відразу вбити двох зайців: і заявити про себе на міжнародному рівні, і виконати вимоги законодавства щодо ліцензійних вимог).

 

Скільки коштує реєстрація профілю у наукометричній базі?

  • Реєстрації у всіх базах безкоштовні. Однак, у деяких випадках реєстрація передбачає те, що було подано роботу, яка пройшла рецензування та готується до розміщення.

 

Скільки часу потрібно на підготовку статті, яка потрапить до бази даних?

  • Все залежить від того, про яку базу йдеться. Наприклад, у Google Scholar потрапляють усі опубліковані автором матеріали (на написання статті ВАК потрібно близько 2-3 тижнів), а ось стаття для Скопуса може тривати й півроку. До того ж все залежить від теми дослідження та індивідуальних вимог видавництва.

Залишились питання?

    Поле позначене як * - обов'язкове для заповнення.

    Залиште ваш відгук

    90 + 7 =