Як стати кандидатом наук без аспірантури? Все про здобуття наукового ступеня

123
Время чтения: 4 минуты

Зміст

 

Претенденти і аспіранти: як розмежовуються ці статуси і чому їх часто плутають? Ми звикли називати претендентами всіх претендентів на звання кандидата або доктора наук. Насправді до такої мети можна йти двома способами, один з яких – продовження навчання в аспірантурі.  Переваги є в обох варіантах. Давайте розберемося, в чому особливість формату.

 

Поняття здобуття наукового ступеня і його відмінності від аспірантури

 

Здобуття наукового ступеня – один з двох шляхів отримання наукового ступеня в Україні. Це альтернатива аспірантурі та ад’юнктурі. Такий спосіб вважається більш складним, але для деяких представників наукової спільноти – єдиним можливим. Є свої переваги і специфіка.

 

Формат здобуття має на увазі, що конкретному фахівцю надається певний статус. Він не є аспірантом. Вчений закріплюється за кафедрою для того, щоб готувати дисертаційне дослідження.

 

Умови отримання статусу претендента:

  • наявність диплому, що підтверджує статус спеціаліста або магістра;
  • факт прикріплення до будь-якої кафедри, спеціалізація якої відповідає профілю учасника;
  • підтвердження наявності наукових статей та інших публікацій у виданнях;
  • можливість надати викладені раніше на конференціях доповіді.

 

Ще однією обов’язковою умовою є здача кандидатського мінімуму. Він складається з трьох елементів-іспитів: іноземної мови, спеціальної дисципліни, історії та філософії.

 

Здобувач має право на свій розсуд вибирати керівника, який буде супроводжувати науковий процес. У тих осіб, які мають запатентовані розробки, є консультанти, які контролюють дослідницьку діяльність.

 

Головна відмінність здобуття наукового ступеня від аспірантури можна позначити трьома характеристиками:

  • тривалість підготовки дисертації набагато довша – до 5 років;
  • здобуття наукового ступеня не дає право відстрочити службу в армії, в той час як аспіранти можуть не переживати за це питання аж до закінчення навчання;
  • здобуття наукового ступеня обходиться дешевше, ніж аспірантура.

 

Здобуття наукового ступеня як форма підходить молодим вченим, співробітникам науково-дослідних установ, які мають власні напрацювання і готові їх реалізувати, а також підвищити свій кваліфікаційний рівень. А ще це відмінний варіант для фахівців з багаторічним практичним досвідом, які вирішили зробити акцент на науковій діяльності.

 

Термін прикріплення здобувача до кафедри – півроку. Із загального правила є винятки, і максимальний термін може бути продовжений до трьох років.

 

Аргументи на користь здобуття наукового ступеня

 

У реаліях сьогодення є прихильники і першого, і другого варіанту. Закріплення за кафедрою як формат прийнято вважати менш формальним. У числі головних переваг – вартість. Аспірантура може обходитися в декілька тисяч доларів, в залежності від навчального закладу та спеціалізації.

 

Ще одна перевага – менш обмежені часові рамки. В середньому на підготовку і захист дисертації в такому форматі буде потрібно 5 років. Незважаючи на лояльність, здобувач не може все життя бути в невизначеному статусі – максимальної допустимий термін для підготовки до захисту – 10 років.

 

Відстрочка від армії не дозволяється, проте після захисту дисертації доктора філософії сміливо можуть відмовитися від виконання громадянського обов’язку і присвятити своє життя науці. У разі якщо захист дисертації буде провалений, служба в армії підлягає на загальних підставах.

 

Здобувачі більш схожі на фрілансерів, тому при такому форматі роботи важлива самодисципліна. В аспірантурі графік і обмеження набагато жорсткіші. Але і в першому, і в другому випадку головне – результат, тобто успішний захист дисертації.

 

Ще одна перевага для здобувачів, прикріплених до кафедри – необмежені можливості користування освітніми ресурсами установи – бібліотекою, підписками, лабораторіями, науковими журналами.

 

Допускається варіант підготовки дисертації не за своєю спеціальністю. Для цього претендент повинен здати профільний іспит. Такий сценарій неможливий тільки для медичної сфери.

 

Переваги аспірантури

 

Формат аспірантури також має ряд переваг. Прихильники акцентують увагу на наступних факторах на користь:

  • можливість самовдосконалення;
  • широкі інструменти і майданчик для дослідження;
  • перспектива отримання ступеня доктора наук, кар’єрного зростання;
  • отримання надбавок до заробітної плати, шанс на підвищення гонорару за публікацію;
  • право відстрочки від армії;
  • перспектива заняття викладацькою діяльністю;
  • можливість отримувати підвищену стипендію (як правило, це стосується навчання технічних спеціальностей).

 

Очна форма аспірантури дозволяє глибоко зануритись в дослідницький процес і використовувати досвід, рекомендації, напрацювання колег по кафедрі. Але поєднувати трудову діяльність з таким ритмом досить складно, а розмір стипендії залишає бажати кращого.

 

Порядок отримання ступеня кандидата наук

 

У здобувачів є період часу до 10 років на підготовку і захист дисертації. Звичайно, до останнього моменту затягувати не варто. Алгоритм дій універсальний і виглядає приблизно так:

 

  1. Призначається науковий керівник (консультант), у якого є науковий ступінь і хороша репутація як фахівця в певній галузі.
  2. Складається розгорнутий план, план-графік із зазначенням термінів і обсягу робіт.
  3. Узгоджується тема дисертації і надалі затверджується на організаційній нараді кафедри.
  4. Виконується написання, аналіз і добірка літератури, підготовка практичної частини.
  5. Проводиться оформлення дослідження відповідно до нормативних вимог.
  6. Робота направляється на експертизу для отримання висновку. Протягом двох місяців робота оцінюється і в разі укладення про невідповідність або недоліки складається аргументована відмова.

 

Здобувачі часто стикаються з труднощами, які обходять аспіранти. Це стосується іспитів, процесу написання і оформлення. Причина в дефіциті інформації та недостатньої заглибленості в процес.

 

Прикріплення в режимі здобуття наукового ступеня

 

Для того щоб вчені були прикріплені до кафедри, необхідно виконати кілька послідовних кроків:

  1. Отримання вищої освіти. Без диплому магістра або спеціаліста подальше проходження неможливо. Спеціальність безпосередньо береться в основу вибору освітньої організації.
  2. Складання заяви і підготовка необхідного пакету документів. Заява оформлюється на ім’я керівника, подається і підписується особисто кандидатом. До нього обов’язково додається ідентифікуючий особу документ, перелік опублікованих наукових робіт, свідоцтва та патенти (якщо є), диплом.

 

Зміст документа обов’язково має включати вказівку наукового документа відповідно до коду паспорта спеціальності, згода на використання і обробку персональної інформації, контакти для того, щоб відправляти повідомлення і підтримувати зв’язок.

 

  1. Отримання відповіді від комісії. На кафедрі наукові співробітники та педагоги формують комісію. Такий склад затверджується керівником. Протягом 30 робочих днів спеціально створений орган вирішує питання про закріплення здобувача за кафедрою.
  2. Укладення договору. Угода про співпрацю є юридичною основою правовідносин і регулює умови, на яких вчений прикріплюється до кафедри. Відповідна інформація розміщується на офіційному сайті навчального закладу у вигляді розпорядчого акту.

 

При прийомі на кафедру в статусі претендента велика увага приділяється академічній доброчесності. Рейтингові, цитовані і відповідальні вчені всюди нарозхват. Великим плюсом вважається досвід і успішна реалізація в професійній сфері. Наприклад, поширені ситуації, коли до питання про захист кандидатського ступеня фахівці повертаються після багатьох років роботи.

 

З компанією «Аспірантура» підготовка дисертаційного дослідження буде в радість, навіть коли часу зовсім не залишається. Ми готуємо наукові роботи «під ключ» і надаємо всебічну допомогу. Будь-яке питання, складність, проблема або нерозуміння будуть вирішені нашими авторами максимально швидко. Здобувачі можуть не переживати за свої перспективи!

Залиште ваш відгук

87 + 5 =