З чого почати писати дисертацію?

124
Время чтения: 4 минуты

Зміст

 

Попереду – райдужні перспективи стати кандидатом або доктором наук. З чого почати? Докторанти вже знають алгоритм дій, оскільки проходили схожий шлях.  Але ставки зростають і відповідальність збільшується. Аспіранти зовсім новачки в цьому процесі. Універсальні поради і лайфхаки допоможуть зорієнтуватися і обрати правильний вектор. У статті ми опишемо, з чого почати написання дисертації.

 

Основні структурні одиниці дисертаційного дослідження

 

Будь-яке дисертаційне дослідження складається з обов’язкових структурних елементів або блоків. Це:

  • титульна сторінка з ідентифікуючою інформацією;
  • зміст із нумерацією розділів;
  • вступна частина – на вступ відводиться приблизно 4-5% роботи;
  • основна частина або тіло дисертації, що складається з розділів, підрозділів, параграфів;
  • заключний блок – висновок також приблизно займає 5% від сукупного обсягу;
  • бібліографічний список – джерела в кількості про 250 до 600 позицій в залежності від рівня і тематики наукової праці;
  • додатки – елементи візуалізації у вигляді схем, таблиць, діаграм, графіків.

 

Ще одним необов’язковим елементом, який проте часто зустрічається, є список використаних скорочень. Якщо такий є, він розташовується відразу після плану.

 

Схема викладу матеріалу цілком логічна: початок-кульмінація-підсумок. Без послідовної наявності всіх структурних елементів допуску до захисту не буде.

 

Важливо! Вимоги до оформлення дисертацій регламентовані однойменним наказом Міністерства освіти і науки № 40 від 2017 року.

 

Де брати інформацію для написання кандидатської дисертації?

 

Це питання можна вважати базовим, оскільки теоретична основа вирішує якщо і не все, то дуже багато чого. Вимоги до літератури цілком конкретні:

 

  • всебічність – матеріал повинен охоплювати всі аспекти питання і не бути однобоким висвітленням проблеми;
  • різноманітність – необхідні джерела з різних підходів і шкіл, тобто книги та електронні матеріали, архіви та наукові статті Scopus, статистичні дані та нормативно-правова база;
  • актуальність – не можна використовувати застарілі дані та літературу. Особливо це важливо, якщо врахувати, що самостійне написання дослідження саме по собі може зайняти не один рік. Загальне правило – джерела не повинні бути старше 3-4 років. Винятки, звичайно ж, стосуються історичних матеріалів, базової, фундаментальної теорії, першоджерел.

 

Джерела – архіви, бібліотеки, наукометричні бази, інтернет, монографії, статистика, офіційні сайти, результати експериментів.

 

Етапи написання кандидатської дисертації

 

Весь складний, трудомісткий і багатогранний процес можна умовно розділити на три стадії:

  1. Підготовчий етап.
  2. Основний період.
  3. Підсумкова частина.

 

Якщо говорити про перший етап, фактично він починається з вибору і джерел, опрацювання теоретичної бази, виявлення актуальності і важливості даного питання. Підбір та опрацювання літератури може зайняти до 80% всього часу, відведеного на дисертацію. Однак, чим якісніше ці дії будуть виконані, тим легше і швидше пройде весь наступний процес.

 

Після цього автор приступає до зведення всіх поглядів і знань воєдино. Пишеться теоретичний і практичний розділ. Як правило, застосовується наступна закономірність: кожному завданню, поставленому в дослідженні, відповідає окремий розділ або підрозділ.

 

Фінішна пряма – це оформлення, коригування, форматування. На цій стадії також готується вся супутня документація.

 

Важливо! Головним критерієм перевірки дослідницької праці є унікальність і відсутність плагіату. З цією метою розроблені рекомендації щодо запобігання академічного плагіату і його виявлення, прийняті МОН в 2018 році.

 

Передзахист і захист дисертації

 

Без цих етапів сенс написаної роботи просто втрачається. Передзахист, як правило, служить своєрідною генеральною репетицією. Але на момент її організації у претендента повинні бути на руках всі документи, а робота – мати завершений, підсумковий вигляд.

 

Також готується доповідь, на який відводиться 20-30 хвилин (до 50, якщо захищається докторська дисертація). Далі йдуть питання і відповіді на них. Формулюються рецензії. Підсумком є ​​висновок по дисертації, і рекомендація винести її до захисту (якщо, звичайно, все пройшло гладко).

 

Фактично можна говорити, що написання дисертації завершується з моменту, коли укомплектовані всі документи, складено доповідь, підготовлені рецензії, готовий останній слайд презентації.

 

На захисті спеціалізована вчена рада шляхом таємного голосування виносить свій вердикт. Якщо він позитивний – формується академічна довідка, яка направляється в атестаційну комісію МОН.

 

Практичні поради по роботі над дисертацією

 

Перша порада – завжди потрібен план. Причому його робоча версія складається на самому початку. Важливо прописати графік не просто з пунктами дисертації, а й термінами виконання. Так легше орієнтуватися, впорядкувати роботу, не упустити головне і не відволікатися на зайве.

 

Завжди, незалежно від тематики дослідження, головним орієнтиром залишається дотримання авторських прав і відсутність плагіату. Необхідний відсоток дуже високий, тому на рахунку кожне правильно оформлене посилання. Щоб уникнути непорозумінь важливо використовувати в першу чергу програму Антіплагіат.ВУЗ.

 

Не прощаються фактичні помилки та перекручення даних, використання неперевіреної інформації. Щоб уникнути такого сценарію, потрібно користуватися офіційними, перевіреними джерелами.

 

Важлива рекомендація – писати висновок паралельно вступу і робити це після того, як готовий основний текст.  Так не пропускається головне, і забезпечується логічність.

 

Поширені помилки при написанні дисертаційних досліджень

 

Виходячи зі світової практики і вітчизняних реалій, виділимо наступні пункти:

 

  1. Плагіат. Так чи інакше, нелегальні запозичення присутні регулярно. Неприпустимо порушувати нижній ліміт по унікальності.
  2. Недостатня кількість публікацій з результатами дослідження. Найчастіше так трапляється, тому що є проблеми з правильним вибором журналу, наприклад, який не має фахової категорії. Трапляється, коли тематика статті не має прямого відношення до дисертації.
  3. Граматичні, синтаксичні, пунктуаційні помилки. Звичайно, поодинокі випадки ні на що не вплинуть. Але не вичитаний текст, неграмотне виклад спотворює все сприйняття.
  4. Використання в джерелах пунктів, на які немає згадок в основній частині, і навпаки, оформлення посилань і виносок, які забуті або проігноровані в бібліографічному списку.

 

Очолює перелік неактуальність теми, і це прирікає дослідження на провал.

 

Важливо! За статистикою в Україні найбільше кандидатів і докторів наук захищаються з природничих наук і технічних дисциплін. Далі слідує медицина. Гуманітарні науки в цьому рейтингу на 4-5 місці.

 

З компанією «Aspirantura» написання дисертації не складе проблем. Ми забезпечуємо повний супровід до захисту і надаємо гарантії якості.

Залиште ваш відгук

61 + 5 =